и видѣ. попы висѧща. ѿ краи ногътии исхожаше огнь ѿ тѣмене ихъ и опалѥше [так!] ˫а. (κατέκαιεν) СбТр XII/XIII, 33 об.; имъ же ан҃глъ пещь оброси. мч҃тлѧ опаливъ ѹмьртви. ПрЛ 1282, 100г; пламы опали ѥму нозѣ. ЧтБГ к. XI сп. XIV2, 104б; Анг҃лмь отроки схранивъ. въ кипѧщи пламенемь пещи. и му||чителѧ опаливъ посрами. КТурКан XII сп. XIV, 225–226; на ѹглехъ горѧща(х) ходить. ногу не ѡпалить. (οὐ καταφλέξει) ФСт XIV/XV, 164б;
Аще хлѣбарь не жьже(т) хврасть˫а в мѣру. ли древо. iли опалить хлѣбы покло(н) •р҃• КВ к. XIV, 300а.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВА... смотреть
недок. опалювати, док. опалити1) тк. недок. (обігрівати) to heat, to warm2) див. обпалювати
ОПАЛИ́ТИ див. опа́лювати.
див. опалювати.
обже́чь, опали́ть, сжечь опалити пушку — вы́стрелить, из ружья́ опалити шамар — дать оплеу́ху
Асмужыцьпапячы
опали́ти дієслово доконаного виду
-лю, -лиш opalić, ogrzać
див. опалювати.
асмужыцьпапячы
сов. от опалювати
асмужыць папячы
техн. отоплять