ПАЛИТИ

ПАЛ|ИТИ (8), Ю, ИТЬ гл.
1.Сжигать:

нынѣ же всѧ тварь на мѧ встанеть. вода потопить. и звѣрь растерзаеть. и змии пожираеть. молни˫а палить. СбТр XIV/XV, 208 об.;

|| перен.

аще ли не покаетсѧ о ва(с) ˫ако неицѣлны(х) прослези(м). кр(с)тите бо сѧ огнемь вѣчны(м).иже снѣдае(т) ˫ако сѣно вещи… палить же вещьство пристр(с)ть˫а. и мучи(т) ѿ злобы тще и ѹдо(б) сжагаемы. (φλέγει) ГБ к. XIV, 24б; и предастьсѧ ро(д)ству ѡгнѧ бес конца палѧщаго. (φλογιζούσης) ЖВИ XIV–XV, 44б.

2. Обжигать:

и вси слышахомъ гла(с) ѿ дѣмона. иже бѣжа. въпи˫аше оле нужа георги˫а не самъ ны гониши ѹже нъ малу каплю пива срачинъского. на огнь прѣтворивъ тѣмь палѧ ны гониши. Пр 1383, 47г.

3. Пылать:

прѣстолъ ѥго пламы ѡгньнъ. колеса ѥго ѡгньна палѧ. (φλέγον) СбТр XII/XIII, 19 об.;

|| перен.:

см҃рть и живѡтъ в руцѣ ˫азыка. ѡгнь ѥсть палѧ. около быть˫а нашегѡ. (φλογίζουσα) МПр XIV2, 23 об.; да токмо ѹлѹчить высока вѣдѣнь˫а. ихъже надѣ˫ашесѧ о нихъже слышаше. и о нихъже палѧше мыслью. (ἐφλέγετο) ПНЧ к. XIV, 124г.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

ПАЛИЦА →← ПАЛИМЪ

Смотреть что такое ПАЛИТИ в других словарях:

ПАЛИТИ

ГНА́ТИ (добувати перегонкою), ГОНИ́ТИ, ВИГАНЯ́ТИ, ВІДГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ, КУРИ́ТИ, ВИКУ́РЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ діал. (горілку). — Док.: ви́гнати, відігна́ти, ... смотреть

ПАЛИТИ

ПАЛИ́ТИ¹, палю́, па́лиш, недок.1. що. Знищувати вогнем.Магнати палять хати, Шабельки гартують. Довго таке творилося (Т. Шевченко);Отож, палячи свої нев... смотреть

ПАЛИТИ

I палю, палиш, недок.1) перех. Знищувати вогнем. || Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що-небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим). 2) пер... смотреть

ПАЛИТИ

I палю, палиш, недок. 1》 перех. Знищувати вогнем.|| Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що-небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим).2》 ... смотреть

ПАЛИТИ

I(тютюн), диміти, кадити, кіптюжити, кіптити, курити, перекурювати, пихкати (люлькою), пихкотати (т.с.), пихкотіти, пихтіти, попихкувати, потягати, сма... смотреть

ПАЛИТИ

кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); Вони всіма силами курили йому (М. К. Садовському) фіміам (Минуле укр. театру). пали́ти вогне́м. 1. Викликати жар, значне підвищення температури тіла (про хворобу). Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (М. Коцюбинський). 2. Завдавати моральних страждань; дуже мучити. Я думаю про те, що я навік нещасна: поки живе кохання, воно палить вогнем (Леся Українка). пали́ти ду́шу. Дуже хвилювати, непокоїти, завдавати болю, муки і т. ін. Ох, сльози палкі — вони душу палили, сліди полишили огнисті навіки (Леся Українка).... смотреть

ПАЛИТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: палячи1. знищувати вогнем2. спалювати яку-небудь горючу речовину для опалення, освiтлення, обi... смотреть

ПАЛИТИ

I【未】1) 烧掉, 焚毁2) 点燃3) 升火, (给炉子) 点火4) 吸食(烟卷﹑ 烟斗等)5) 烤晒◇ Палити фіміам 文语 烧香; 转 奉承拍马II【未】 口 开排炮, 齐射, 排射

ПАЛИТИ

[pałyty]дієсл.palić (опалювати, спалювати)курити сигарети — palić tytońпекти в горлі — palić w gardleгоріти — palić sięрватися до праці — palić się do ... смотреть

ПАЛИТИ

I 1) (уничтожать огнём) жечь, сжигать, разг. палить 2) (заставлять гореть) жечь 3) (печку, плиту и т.п.) топить 4) (трубку, папиросу и т.п.) курить 5) (обдавать зноем) палить, жечь, печь • - палити фіміам - палити на вогнищі II (из огнестрельного оружия) разг. палить... смотреть

ПАЛИТИ

пали́ти 1 дієслово недоконаного виду знищувати вогнем; спалювати; обдавати жаром; пекти, припікати; вдихати і видихати дим тютюну, потягуючи його з чубука люльки, цигарки і т. ін.) пали́ти 2 дієслово недоконаного виду стріляти розм.... смотреть

ПАЛИТИ

1) to burn; to scorch; (про сонце) to parch2) (з вогнепальної зброї) to fire3) (піч) to warm, to heat4) (цигарку) to smoke

ПАЛИТИ

1) жечь, пали́ть, зажига́ть, подпа́ливать 2) жарг. убега́ть 3) жарг. обма́нывать, води́ть за нос, дава́ть ло́жную наде́жду, провоци́ровать 4) жарг. возбужда́ть 5) стреля́ть, пали́ть то не пали! — э́то не пройдёт!... смотреть

ПАЛИТИ

пали́ти шк. надто суворо оцінювати учня на іспиті, часто незадовільно (м, ср, ст): При матурі нікого не “палив”, навпаки, дуже помагав при розв'язуванні задач навіть перед самою матуральною комісією (Дзедзик)... смотреть

ПАЛИТИ

спалювати, про-, об-, пере-; (вогонь) роз-, (траву) ви-; (світло) світити; (- спеку) пекти, припікати; П. (- думки) непокоїти, ятрити; (тютюн) курити; (з гармат) стріляти.... смотреть

ПАЛИТИ

Пали́ти:— (горілку) — варити, гнати [1]— (горілку) — курити, варити [X]

ПАЛИТИ

палити дієсл. розм. (у розумінні зраджувати) sell someone out;

ПАЛИТИ

Джгацьскварыць

ПАЛИТИ

Пали́ти, палю́, па́лиш, па́лять

ПАЛИТИ

техн. жечь, палить, топить (печь, в печи)

ПАЛИТИ

Brenne; røyke

ПАЛИТИ

Brænde; ryge

ПАЛИТИ

Bränna; röka

ПАЛИТИ

джгацьскварыць

ПАЛИТИ

палю, палиш palić

ПАЛИТИ

джгаць скварыць

ПАЛИТИ

მოწევა; წვა

ПАЛИТИ НА ВОГНИЩІ

ист. сжигать на костре

ПАЛИТИ СЕ

1) зажига́ться, загора́ться 2) жарг. интересова́ться, воодушевля́ться че́м-либо 3) жарг. возбужда́ться

ПАЛИТИ ФІМІАМ

книжн. курить [воскурять, жечь, возжигать] фимиам

T: 192