лѹче бо съ ѹставъмь пити вино. съ величаниѥмь водьнѹѹмѹ питию. (οἰνοποσία) Изб 1076, 237 об.; въ волости твоеи толико вода пити в городищѧньх а рушань скорбꙊ про городищѧне. ГрБ (ст.-р.) № 10, 40–90 XII; хлѣбъ сѹхъ и || зелиѥ варено без масла. и водѹ пи˫а се же ѣдь его бѣ вьсегда. ЖФП XII, 50в–г; не подаша ѥмѹ ни ѣсти ни пити. пребысть алчьнъ и жадьнъ. СкБГ XII, 21б; нача ˫асти и пити славѧще б҃а и ст҃го николѹ. ЧудН XII, 70г; чьсо ради не воды пить въставъ нъ вино. (ἔπιε) КЕ XII, 52а; родисѧ. въспитѣнъ || бы(с). ˫алъ пилъ съпалъ въсталъ христилъсѧ въ напасть въпалъ. СбТр XII/XIII, 18–18 об.; и ˫ако наѥхомъсѧ. и пренесе водѹ и пихомъ. ПрЛ 1282, 88в; и смѣсивше таковое зелие и то давъше емѹ пити. ѡмраченье творѧть ѹмѹ его. КР 1284, 176б; А в лохани ре(ч).в неи || же мывсѧ пью из не˫а. инѹ водѹ въль˫авъ. КН 1285–1291, 522–523; ты же ча˫а вѣчнаго || поко˫а ѹлѹчити. и вино пьѥшi и рыбы превеликы˫а ѣси. и въ храмѣхъ красныхъ живеши. ПНЧ 1296, 77–78; и възведъ Моиси рѹкѹ свою, рази камень жезломь дважды, и изиде вода многа, и пиша людьѥ сборнии и скоти ихъ. (ἔπιε) ГА XIV1, 64в; медъ пѣи а пива не пѣи. Парем 1348, 33 (зап.); А питъ могоричь ѹ аньдръка ѹ дому лысого. за двѣ гривнѣ вѣснии меду за гривну. а пива за гривну. Гр 1366 (2, ю.р.); ре(ч) бѡ не пии вина во пь˫аньство. и паки ре(ч) терньѥ ростеть в руцѣ пь˫аницѣ. МПр XIV2, 56 об.; лютѣ бо граду тому в немьже кнѧзь ѹнъ любѧи вино пити съ гусльми. и съ младыми свѣтнiкы. ЛЛ 1377, 48 (1015); то же МПр XIV2, 16 об.; и прѣкр(с)тивъ дасть пити отроку. и покропи ѥму главу и очи. Пр 1383, 55г; видѣ же нѣкоего прокажена. чреплюща изливающа. и хотѧ пити. и не пь˫аше. прокаженаго ради чреплюща. и се гла(с) пакы гл҃ѧ. по что не пьеши ѿ воды. ПНЧ к. XIV, 110в; и напа˫аеть хотѧща˫а пити. (πιεῖν) ГБ к. XIV, 37в; начаша ˫асти и пити славѧще б҃а и ст҃го николѹ. СбТр XIV/XV, 184; ˫ады хлѣбъ сухъ чресъ д҃нь i воды в мѣру пь˫а. ПрП XIV–XV (2), 98б; не пецѣтесѧ д҃шею вашею что ˫асте и чт(о) пьеть. (πίητε) ЖВИ XIV–XV, 46в; аще не пьѥши зель˫а скоро исцѣлѣѥши. ПКП 1406, 118б; не можаху лю(д)ѥ пити воды. горка бо бѣ зѣло. Пал 1406, 128в; не ѡбыкли пити молока. пии вино. ЛИ ок. 1425, 271 (1250); Изъ златы˫а чаши пити потворы и ѿ дрѹга недобромысльна дѹмѹ имѣти по(д)бно. (πίνειν) Пч н. XV (1), 20; и затвори||ша ны в мѣсте тѣсне. i не даша намъ ˫асти. ни воды пити. СбПаис н. XV, 150–151; гл҃ю же сыры ѣсти и ˫аица. и молоко пьѥте въ ст҃оѥ великоѥ говѣньѥ. СбТ н. XV, 143; Аще кто съ ѿлѹчеными ˫асть и пиеть. да бѹдеть самъ ѿлѹченъ. УЯрЦерк сп. сер. XV, 273;
тогда Володимерь и Мономахъ. пилъ золото(м) шеломомъ Донъ. и приемшю землю ихъ всю. и загнавшю ѡканьныѧ Агарѧны. ЛИ ок. 1425, 245 (1201); не распинае(м) спа(с). но рукы к немѹ въздѣвае(м), не прободаемъ ребръ. но ѿ ни(х) пиемъ источни(к) нетлѣни˫а. ИларСлЗак XI сп. XV, 165 об.;
Насыштѧ˫асѧ многосластьнааго пити˫а. помѧни пиюштааго теплѹ водѹ отъ слъньца въстопѣвъшѫ. Изб 1076, 41; смотри же ми пьющи(х) и ˫адущихъ на ѡдрѣхъ слоновы(х). (κατασπαταλῶντας) ГБ к. XIV, 118а;
со зем‹л›е ти хотѧци сѧ не цьтисѧ пеюци едѹц [так!] сѹдо воземеше доброю женою... ‹сед›ѧци цьсть енюци пеюци едѹци со давыжею. ГрБ № 227, 60–70 XII.
начаша пити и веселитисѧ. ЛН XIII2, 89 об. (1218); и пь˫а безъ вьздьржани˫а. ПрЛ 1282, 85а; и повелѣ трызну творити по семь сѣдоша Деревлѧне пити. ЛЛ 1377, 16 (945); Ст҃ополкъ сто˫аше межи двѣма ѡзерома. и всю нощь пилъ бѣ с дружиною своею. Там же, 48 об. (1016); аще ли же кто пьѥть из лиха. то немощнѣи бываѥть. (πινέτω) ФСт XIV/XV, 52в; Не пии без года но в мѣру. А не въ пиѧньство. СбСоф XIV–XV, 29г; Мьстиславу же пьючи со Оугры. и повѣда имъ. иде(т) Володимеръ Галичьскыи по на(с) ЛИ ок. 1425, 159 об. (1151); и начаша ѡбѣдати. и пити и веселити(с). Там же, 289 (1268);
Пии вино по малѹ. ѥлико бо скѹдо пиѥтьсѧ. толико бл҃го твори пиющиимъ. Изб 1076, 236 об.; ˫Ако же вино растворитьсѧ къ ѡбычаю пьющихъ тако и любы къ нравѹ требѹющихъ. (τῶν πινόντων) Пч н. XV (1), 21 об.;
ре(ч) котопанъ кнѧже хочю на тѧ пити. ЛЛ 1377, 56 (1066).
нѣкии старець пь˫аница… дѣлаше рогожи на д҃нь. и прода˫аше въ вси. и пь˫аше цѣну ѥ˫а. и послѣже приде нѣкто к тому старцю братъ. и пребываше с нимь. и дѣлаше и тъ рогожю. взем же старець прода˫аше. и испь˫аше ѡбѣ цѣнѣ. (ἔπινε) ПНЧ к. XIV, 146б.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
пити сущ., кол-во синонимов: 1 • суп (56) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: суп
ПИ́ТИ, п'ю, п'єш, недок.1. що і без прям. дод. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги.Не дай, боже, Такого дожити, Не дай, боже, в багатого І ... смотреть
КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде ... смотреть
ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших да́ти пи́ти кому. Довести свою перевагу над ким-небудь, показати свій характер. Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і .. ти їм ще даси пити (О. Гончар); (Гаврило:) Ми сьогодні з Трошею дали усім пити. Рубанули стільки, що аби вивезли за три зміни (Я. Качура). (і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Речмедін); Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб’ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко); (Семен:) На середині (річки) як підхопило мене бистрею (бистриною),— я аж злякався .. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть... (М. Кропивницький). 2. Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе домогтися чогось. — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець); — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова). не ї́вшии, не пи́вши. Голодний. — Куди це так рано? Не ївши, не пивши (Ю. Мушкетик). пи́ти (запива́ти) / ви́пити (запи́ти) мирову́ (зми́рщину). Миритися, уживаючи спиртне з цього приводу. — Зчинилася бійка! .. Крик… ґвалт… Насилу розборонили люди (супротивників), та й ведуть знову в шинок “мирову пити” (Панас Мирний); Простила мені теща, та й змирщину пили: по чарці, по другій (Укр.. казки, легенди..); Вони скоро помирились, але на весілля так і не пішли — вдома випили мирову (В. Земляк); Устим приніс четверть самогону, запив мирову і наказав усім парубкам Оксена не зобижати (Григорій Тютюнник). пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) кров з кого, чию. 1. Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. У селі управа колишня: поміщик панствує, п’є кров з бідняків (Нар. опов.); Як ссав (панич Льольо) народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський). попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили .. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих .. степах (М. Стельмах); Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили (багатії) нашого поту — годі! (А. Головко). 2. Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Мучилася (Горпина), а далі й схаменулася: “Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п’є, а та глуха потороча — горілку” (Л. Яновська). хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий). Дуже гарний, вродливий. Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок); (Пузир:) Та ти ж його (жениха) ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Карпенко-Карий); — Коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер); // зі сл. га́рний, вродли́вий і под. Дуже, надзвичайно. хоч води́ напи́йся. — От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах… Ще до того веселий, моторний і з лиця гарний, хоч води напийся (М. Коцюбинський). хоч з лиця́ во́ду пи́ти. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок). як мед пи́ти, зі сл. жи́ти. Дуже добре, в достатках, заможно. Землю оре (Іван), добро складає. Мотря порядкує з свекрухою в хаті. Живуть, як мед п’ють (Панас Мирний). як пи́ти да́ти, прост. Безумовно, без усякого сумніву, абсолютно точно. — А що це ствердять — то як пить дать! Бо дуже вже оті верховоди .. залили усім за шкуру сала (Панас Мирний); — За два-три дні пшеничку зріжемо як пить дать (А. Головко); — Іній, брат, первосортний… На урожай, брат, на урожай іній, це вже як пить дати (Ю. Збанацький); Забувши надіти шапку, пішов (Макар) простоволосий надвір.— Пропали ми як пити дати (П. Кочура).... смотреть
Ані пивши, ані ївши скачи дурню ошалівши.Коли хто без причини дуже тішиться.Випий до дна, бо лиш ця одна.Припрошування до послідньої чарки.Випий до дна... смотреть
Пити — суп, приготовляемый в глиняной посуде — специальном горшочке путуке или пити, каждая порция отдельно. Это блюдо известно в армянской кух... смотреть
пити Азербайджанский национальный суп из молодой баранины (грудинки), приготавливаемый в глиняной закрытой посуде в духовке. В настоящее пити закла... смотреть
п'ю, п'єш, недок. 1) перех. і без додатка. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. || Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. |... смотреть
Азербайджанский национальный суп из молодой баранины (грудинки), приготавливаемый в глиняной закрытой посуде в духовке. В настоящее пити заклад... смотреть
To drink; (вино, ліки, чай і т.д.) to take; (випивати) to tipple; (маленькими ковтками) to sip, to nipпити за чиєсь здоров'я — to drink someone's healt... смотреть
п'ю, п'єш, недок. 1》 перех. і без додатка. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги.|| Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою.... смотреть
【未】1) 喝, 饮Пити чай 喝茶Хотіти пити 想喝水, 口觉得渴Пити кров 转 喝…的血(指折磨﹑ 虐待﹑ 摧残﹑ 剥削某人)3) 喝酒; 酗酒Пити без просипу 口 醉得不省人事Пипи-гуляти 酗酒, 狂饮
1) Орфографическая запись слова: пити2) Ударение в слове: пит`и3) Деление слова на слоги (перенос слова): пити4) Фонетическая транскрипция слова пити :... смотреть
1) пить; разг. пивать (не раз, часто) пити кров чию — перен. сосать [пить] кровь (чью) хотіти пити — хотеть пить, книжн. жаждать 2) (о вине, спиртных напитках) пить; пивать (не раз, часто); пьянствовать (без меры) пити без просипу — разг. пить без просыпу [беспробудно] пити-гуляти — предаваться разгулу, пьянствовать, кутить... смотреть
син. (спиртні напої); пиячити: алкати, банячити, бодяжити, бухати (забухати), голитися, гудіти, давити (заливати) сливу, дрінкати (дріньчити), жлуктати, закладати, калдирити, квасити, кваситися, киряти, кирячити, ковбасити, лигати, сидіти на бутильку (стакані), синячити, сливити, собачити, хронячити, цмулити, читати.... смотреть
пи́ти:◊ пи́ти за ри́нського → "ринський" ◊ пи́ти як бібу́ла пиячити (Франко)|| = бамбурити ◊ пи́ти як гу́бка = пи́ти як бібу́ла (Франко) (ст) ●а напи́в би він ся кро́ви (проклін пиякові)(Франко) ◊ ото бу́деш пи́ти, су́хо в губі́ бу́де кепкують із того, хто надіється на дармову випивку (Франко)... смотреть
[pyty]дієсл.pićпити трави — pić ziółkaпити настої — pić nalewki
випивати, (повагом) попивати, (могорич) запивати, (жадібно) дудлити, жлуктати, (поволі) тягти, цмулити, цідити; (кров) смоктати; (горілку) полоскатися у чому, підхмелитися чим, с. пити безощадно , заливати пельку, ІД. ПИЯЧИТИ; (на похмілля) похмелятися; дит. питки, питоньки.... смотреть
Гольгати, дудлити, жлуктати, жлуктити, ковтати (рідину), питки, питоньки, питусі, смоктатиФразеологічні синоніми: гамувати спрагу; тамувати спрагу
пи́ти[питие]пйу, пйеш, пйеимо, пйеите; мин. пиў, пиела
пит'и, нескл., ср. Синонимы: суп
(вживати рідину) (повільно) попивати, (жадібно) дудлити, жлуктати, (посмоктуючи) смоктати, цідити, (про тварин) хлептати, (алкоголь) чаркувати, вихиляти, тягти // (про дітей) питоньки, питки.... смотреть
Ударение в слове: пит`иУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: пит`и
нескл., с Синонимы: суп
Пи́ти, п’ю, п’єш, п’є; п’ємо́, п’єте́, п’ють; пий, пи́ймо, пи́йте
{пи́тие} пйу, пйеш, пйеимо́, пйеите́; мин. пиў, пиела́.
пить пити у здравље — пить за здоро́вье
пити пит`и, нескл., с.
пи́ти дієслово недоконаного виду
Dricka
Drikke
Drikke
Boire
п'ю, п'єш pić
drink
სმა
= пити на брудершафт
Пити вмерти, й не пити вмерти; такъ вже лучше пити вмерти! Ср. Почувствовалъ я къ нимъ злобу неукротимую. Выпьемте! «Пити вмерти, ѣ не пити вмерти, так... смотреть
Ср. Почувствовал я к ним злобу неукротимую. Выпьемте! "Пити вмерти, й не numu вмерти; так вже лучше пити вмерти"... Островский. Доходное место. 3, 4. ... смотреть
ПИТИ -МИТИ - деньги
пить (на) брудершафт
радіти
експлуатувати
пить прямо из бутылки