хр(с)тьѧне аще на бракъ. или на iную трѧпезу. позвани бывше iдуть. с кротостию. и смѣрениiемь. обедовати iлi вечерѧти. а не плѧсати тамо ни плескати рукама. (κρατεῖν) КР 1284, 85в; друзии же вслѣдъ идѧху и плещюще руками. и ногами топотъ великъ тв(о)рѧще смѣющесѧ. ПрЮр XIV2, 65а; приведе… бѣсы нѣки˫а. гласѧща и плещюща въ ѡружьи и плѧшюща. (κροτοῦντες) ГБ к. XIV, 15б; мари˫амь… събравши ликъ женъ сама же взѧ бубенъ. инѣмъ женамъ повелѣ в҃ мѣдѧнѣи плесньцѣ взѧти. инѣм же руками плескати. Пал 1406, 126б;
пришьд же ѥфиѡпъ. дыша и грозѧсѧ въсъхыти андрѣ˫а. и нача имъ вѣртѣти на многъ ча(с). и начаша ѥфиѡпи плескати. белоризци побледѣша. Пр 1313, 45а; мнози бо чл҃вци видѣвше нѣкого. нанице сѧ оболкъше в ризу или различь обувъшесѧ. плещуще ругаютьсѧ ѥму. СбХл XIV1, 106:
горе… плещющи(м). къ гл҃су арганьску. (οἱ ἐπικροτοῦντες) ГБ к. XIV, 102в;
Не подобаеть хр(с)тьѧнѡм(ъ) позванымъ бывшимъ на бракъ. плескати iли плѧсати. КР 1284, 85в; а на игрища пришедше водѧть всѧ непри˫азньска˫а дь˫авольска˫а творени˫а. плещюща и гудуща. и плѧшюща. СбХл XIV1, 24; лики же сбирати на путе(х). всесочт(а)нны˫а плещуще пѣсни. и различна˫а по||зорища съставлѧти. (κροτούντων) ЖВИ XIV–XV, 18а–б;
Даи просѧщемѹ, а не даи плѧшющемѹ… || …аще быша вѣдали еже плещють, ˫ако ремество ихъ сѹетно и неприкѹпно ѥсть, то древле быша ѡтъвергьли хѹдожьство свое. (οἱ ἐπὶ τῆς ὀρχήστρας) Пч н. XV (1), 123–123 об.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
АПЛОДУВА́ТИ (бити в долоні на знак схвалення, вітання або яких-небудь вимог), ПЛЕСКА́ТИ, ОПЛЕ́СКУВАТИ рідше, ЛЯ́ПАТИ у спол. із сл. долоні, розм. Оркес... смотреть
ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок.1. без прям. дод. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлю... смотреть
Плескать — плескати — хлопать в воздухе крыльями (1): Въстала обида въ силахъ Дажь-Божа внука. Вступила дѣвою на землю Трояню, въсплескала лебедиными ... смотреть
плещу, плещеш і рідко плескаю, плескаєш, недок. 1) неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. || Битися, уд... смотреть
1. брьохати, брьохнути, вибрьохати, вибрьохнути, зібрьохати, зібрьохнути, набрьохати, набрьохнути, побрьохати, плюскати, плюснути, виплюскувати, виплюс... смотреть
плещу, плещеш і рідко плескаю, плескаєш, недок. 1》 неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач. ) (про воду або іншу рідину); хлюпати.|| Битися,... смотреть
плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань! — прикрикнув на Даню Льошка.— Треба працювати, а не язиком патякати (Ю. Мокрієв); Його підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький). поплеска́ти язико́м (певний час). Вона подумала, що син поплеще язиком про поле та насіння і замовкне, як було досі (С. Чорнобривець). 2. Говорити, поширювати плітки, вигадувати таке, чого немає і не було. Подумала (Зоя), що в містечку завтра про неї плескатимуть язиками бознащо, але це враз і забулося (А. Хорунжий); — Верзеш ти щось, хлопче. Де ти був, що бачив — нас то не стосується: наше діло теляче .. Його (Михайла Івановича) підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький). поплеска́ти язика́ми (пев... смотреть
1) (про хвилі) to splash, to swash, to splatter; to lap2) (у долоні) to applaud, to clap (to); to give a clap3) тех. (no залізу) to rivet, to forge4) (... смотреть
【未】1) (水﹑ 波浪等) 发出拍击声, 发出哗啦哗啦的声音Хвиля плеще в береги 波浪哗啦哗啦地拍击两岸Плеснуло весло 桨发出哗哗的划水声Плеще вода по борту катера 水哗啦哗啦地冲击着汽艇的舷2) 拍(掌﹑ 肩等)3) (只用未完成体) 转... смотреть
несов. - плескати, сов. - плеснути 1) плескать, плеснуть; всплёскивать, всплеснуть; хлестать, хлестнуть плеснуло весло — плеснуло весло плеще вода по борту катера — плещет [хлещет] вода о борт [в борт] катера 2) (в ладоши, по плечу и т.п.) хлопать, хлопнуть 3) (только несов.; говорить вздор) перен. разг. молоть, городить плескати язиком — трепать [болтать, молоть] языком; сплетничать... смотреть
плеска́ти[плеискатие]-еишчу, -ешчеиш; нак. -еишчи, -еишч'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи
(- воду) хлюпати, плюскати, хлюпотати; (водою) бризкати, порскати, хлюпатися, (об що) битися, плескотати , плюскотати; (- прапор) лопотіти; (молотом) ляскати, (в долоні — ще) бити , ІД. апл|ь|одувати; (хліб) випліскувати; (язиком) ляпати, молоти, клепати, (на кого) наговорювати.... смотреть
глаг. отбивать такт ладонями, бить в ладоши в такт игре на музыкальном и на какомъ-либо музыкальномъ инструменте. (Ам... смотреть
[płeskaty]дієсл.1) pluskać2) klaskać
-ещу, -ещеш a. -ескаю, -ескаєш 1. pluskać się; brodzić 2. szemrać (o strumyku) ~ язиком trzepać językiem
{плеиска́тие} -еишчу́, -е́шчеиш; нак. -еишчи́, -еишчі́т і -а́йу, -а́йеиш; нак. -а́й, -а́йтеи.
див. говорити; лити; ляпати; просторікувати
(про воду) плескотати, плескотіти, плюскати, хлюпати, ляскати, (в долоні) аплодувати.
Плеска́ти, пле́щу, пле́щеш, пле́щуть; плесну́ти, -ну́, -не́ш
плеска́ти дієслово недоконаного виду рідко