ПОВИВАТИ

ПОВИВА|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. Обвивать, окутывать:

и ре(ч) ˫арославъ дрѹ||жинѣ. знаменаитесѧ. повиваите собе ѹбрѹсы головѹ. ЛН XIII2, 1–1 об. (1016);

| образн.:

кацѣми же ли плащаницѧми ѡбию тѧ. повивающаго мьглою землю и н҃бо ѡблакы покрывающаго. КТур XII сп. XIV2, 250.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

ПОВИВАТИСѦ →← ПОВИВАЛО

Смотреть что такое ПОВИВАТИ в других словарях:

ПОВИВАТИ

ВИ́ТИСЯ (про рослини — обмотуватися, обкручуватися навколо чого-небудь, по чомусь), ПЛЕСТИ́СЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ОБПЛІТА́ТИСЯ, ПОВЗТИ́ рідше; О... смотреть

ПОВИВАТИ

ПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОВИ́ТИ, в'ю́, в'є́ш, док., кого, що.1. Обплітати, обвивати чим-небудь щось або що-небудь навколо чогось.[Галя:] Колись у... смотреть

ПОВИВАТИ

-аю, -аєш, недок., повити, -в'ю, -в'єш, док., перех. 1) Обплітати, обвивати чим-небудь щось або що-небудь навколо чогось. || Укривати що-небудь собою.... смотреть

ПОВИВАТИ

-аю, -аєш, недок. , повити, -в'ю, -в'єш, док. , перех. 1》 Обплітати, обвивати чим-небудь щось або що-небудь навколо чогось.|| Укривати що-небудь соб... смотреть

ПОВИВАТИ

несов. - повивати, сов. - повити 1) обвивать, обвить, поэз. овивать, овить, реже повивать, повить; увивать, увить 2) (перен. окружать) окутывать, окутать, обнимать, обнять; покрывать, покрыть (охватывать со всех сторон - о тумане, мраке и т.п.); (слегка прикрывать тонким слоем, затуманивать) подёргивать, подёрнуть; (сов. - о воспоминаниях, славе и т.п.) поэз. овеять 3) (завёртывать в пелёнки) пеленать, спеленать, запелёнывать разг.; запеленать; (несов.; обвивать свивальником) свивать... смотреть

ПОВИВАТИ

1) to swathe, to swaddle; амер. to diaper2) to wind (round); to twine (round); to entwine3) (про туман, темряву) to mantle, to overspread

ПОВИВАТИ

обвивати, (китайкою) огортати, (шию) обіймати; (у сповиток) сповивати, загортати; (плющем) обплітати, (димом) оповивати, затягати, (мрякою) ПОЙМАТИ, (пахощами) обвівати, обдавати, (страхом) переймати; (кучері) завивати.... смотреть

ПОВИВАТИ

стидо́м пови́ти / повива́ти го́лову чию. Осоромити, зганьбити кого-небудь. — І мати твоя, і бабка твої були чесного роду, а ти стидом повила мою голову сиву! Геть додому! — кричала вона до Насті (М. Коцюбинський).... смотреть

ПОВИВАТИ

пеленать младенца.

ПОВИВАТИ

див. обгортати

ПОВИВАТИ

повива́ти дієслово недоконаного виду

ПОВИВАТИ

техн. повивать

ПОВИВАТИ

пелената

T: 167