ПОДАВИТИ

ПОДАВ|ИТИ (3*), ЛЮ, ИТЬ гл.
1.Задавить, передавить:

людье же видивше Татары на городѣ. ѹстрѣмишасѧ побѣгнѹти до дитиньца. и не можахѹ ѹмѣстити(с) во ворота. зане мостъ. бѧше ѹзокъ воротомъ. и подавиша сѧ сами. ЛИ ок. 1425, 284 об. (1261).

2. Подавить, заглушить:

изиде сѣ˫аи сѣ˫ати сѣмени своѥго… ино же паде в терньи и взиде тьрньѥ и подави ѥ. другоѥ же паде на земл(и) добрѣ. и да˫аше плодъ сторицею. (ἀπέπνιξαν) ЖВИ XIV–XV, 22б;

| образн.:

самовольна˫а же… въ дьно ср҃дца въкорен˫атьс˫а и подъсѣд˫ать. и си˫а добры истъргашеть дѣлатель. иде же вид˫аше и посѣчаше ни мала же въздрастити ѡставивъ. да не бл҃городьноѥ подав˫ать и доброплодьноѥ. (μὴ… λυμήνηται) ЖФСт к. XII, 99.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

ПОДАВЛЕНЪ →← ПОДАВАТИСѦ

Смотреть что такое ПОДАВИТИ в других словарях:

ПОДАВИТИ

НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОД... смотреть

ПОДАВИТИ

-давлю, -давиш; мн. подавлять; док., перех. 1) Навалюючись вагою, позбавити життя, знищити всіх чи багатьох. || Роздушити все чи багато чого-небудь. 2... смотреть

ПОДАВИТИ

-давлю, -давиш; мн. подавлять; док. , перех. 1》 Навалюючись вагою, позбавити життя, знищити всіх чи багатьох.|| Роздушити все чи багато чого-небудь... смотреть

ПОДАВИТИ

ПОДАВИ́ТИ див. подавля́ти.

ПОДАВИТИ

To crush, to squeeze, to press, to squash

ПОДАВИТИ

Выдушыцьпадушыць

ПОДАВИТИ

поду́шить, переду́шить всех, потопи́ть

ПОДАВИТИ

подави́ти дієслово доконаного виду

ПОДАВИТИ

выдушыцьпадушыць

ПОДАВИТИ

выдушыць падушыць

ПОДАВИТИ СЕ

позадохну́ться, задуши́ться, поутону́ть

T: 6