не пожьнѣте класа не ѹже съзьрѣвъша. СкБГ XII, 14а; еже бо сѣеть чл҃вкъ то (ж) i пожнеть. ЛН ок. 1330, 164 (1325); насѣѥшi и не пожнеши ты насадиши маслину и масла не источиши. (μὴ ἀμῆσαι) ГБ к. XIV, 117а; елико въздѣлахо(м). не токмо бо сѣ˫ати и пожати. но и внести в житница. (ϑερίσαι) Там же, 204в;
руфь же в то врем(ѧ) поклоньшесѧ свекрови. иде сбиратъ класовъ. ѥж(е) оставлѧѥть(с). о пожнущi(х) да тѣмь прекормить свекровь свою. Пал 1406, 183а;
Сн҃е не сѣи на браздахъ неправьды. и не пожьнеши ихъ седмерицею. (ϑερίσῃς) Изб 1076, 141; сѣите бо вѣща себе в правду. и пожнете пло(д) правды. ГБ к. XIV, 42г; въсѣите же въ д҃шахъ вашихъ бл҃га˫а. и пожнете въ животѣ вашемь сѣ˫аи бо злобу зло пожнеть. Пал 1406, 107г; Иже водить женѹ лѹкавѹ, да вѣсть, ˫ако плодъ безаконiи своих пожалъ ѥсть.(ἐκομίσατο) Пч н. XV (1), 133.
милѹ˫аи бо || ништѧ б҃ѹ въ заимъ даѥть. и сѣ˫аи съ бл҃гословлениѥмь i съ бл҃гсловлениѥмь пожьнеть жизнь вѣчнѹѭ. Изб 1076, 275–275 об.; люте васъ сѣющимъ зла˫а болѣзнью пожнете. Пр 1383, 104г; да искусимсѧ слезами отътолѣ да радостью пожнемъ в будущии вѣкъ. (ϑερίσωμεν) ФСт XIV/XV, 167а.
ѡчистивъшиисѧ въ н҃бесцѣмь чьртозѣ ликъствѹють. разда˫авъшии съ веселиѥмь пожьнють плакавъшиисѧ сьде. вѣчьно радѹютьсѧ. (ϑερίζουσιν) СбТр XII/XIII, 21.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
пожина́ти / пожа́ти ла́ври. Користуватися наслідками успіхів, досягнень і т. ін. Хай книжка лежить собі, а ми, братко, давай пожинати лаври (С. Васильченко); Кров залила професорове обличчя. Здогадався: операція на випадок успіху — відкриття в науці. Городенко не хоче пожинати лаври сама (Л. Дмитерко); Завдяки збігові обставин Коротун уперше пожав чужі лаври (З газети). пожина́ти / пожа́ти плоди́ чого. Користуватися наслідками праці, діяльності і т. ін. Микола часто запізнювався, іноді не відвідував занять, прийшла пора екзаменів — пожинай плоди (З усн. мови). пожина́ти плоди́ пе́ршості. Козакова розбирали піхотинські ревнощі .. А танкісти, пожинаючи десь поблизу плоди першості, стрімко йдучи вперед, залишали.. свіжі сліди своєї роботи (О. Гончар).... смотреть
I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), по... смотреть
пожа́тиI [пожатие]поужму, -жмеш, -жмеимо, -жмеите; нак. -жми, поужм'іт' (потиснути)II [пожатие]поужну, -жнеш, -жнеимо, -жнеите; нак. -жни, поужн'іт' (п... смотреть
недок. пожинати, док. пожати(прям. і перен.) to reapпожати лаври — to reap (to gather) laurelsпожати плоди своєї праці — to reap the fruits of one's la... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: пожавшипожатьДеепричастная форма: пожавдієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: пожа... смотреть
[pożaty]дієсл.uścisnąć (потиснути)
I {пожа́тие} поужму́, -жме́ш, -жмеимо́, -жмеите́; нак. -жми́, поужмі́т (потиснути)II {пожа́тие}поужну́, -жне́ш, -жнеимо́, -жнеите́; нак. -жни́, поужні́т (позжинати).... смотреть
ПОЖА́ТИ див. пожина́ти.
Пожати См. Пожинати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 250.
див. пожинати.
пожа́ти 1 дієслово доконаного виду потиснути пожа́ти 2 дієслово доконаного виду позжинати
див. пожинати.