ПОЖАТИ

ПОЖАТИ 2 (31), ПОЖЬН|ОУ, ЕТЬ гл.
1.Срезать серпом, сжать:

не пожьнѣте класа не ѹже съзьрѣвъша. СкБГ XII, 14а; еже бо сѣеть чл҃вкъ то (ж) i пожнеть. ЛН ок. 1330, 164 (1325); насѣѥшi и не пожнеши ты насадиши маслину и масла не источиши. (μὴ ἀμῆσαι) ГБ к. XIV, 117а; елико въздѣлахо(м). не токмо бо сѣ˫ати и пожати. но и внести в житница. (ϑερίσαι) Там же, 204в;

прич. в роли с. Жнец:

руфь же в то врем(ѧ) поклоньшесѧ свекрови. иде сбиратъ класовъ. ѥж(е) оставлѧѥть(с). о пожнущi(х) да тѣмь прекормить свекровь свою. Пал 1406, 183а;

| образн.:

Сн҃е не сѣи на браздахъ неправьды. и не пожьнеши ихъ седмерицею. (ϑερίσῃς) Изб 1076, 141; сѣите бо вѣща себе в правду. и пожнете пло(д) правды. ГБ к. XIV, 42г; въсѣите же въ д҃шахъ вашихъ бл҃га˫а. и пожнете въ животѣ вашемь сѣ˫аи бо злобу зло пожнеть. Пал 1406, 107г; Иже водить женѹ лѹкавѹ, да вѣсть, ˫ако плодъ безаконiи своих пожалъ ѥсть.(ἐκομίσατο) Пч н. XV (1), 133.

2. Перен. Получить в результате своей деятельности:

милѹ˫аи бо || ништѧ б҃ѹ въ заимъ даѥть. и сѣ˫аи съ бл҃гословлениѥмь i съ бл҃гсловлениѥмь пожьнеть жизнь вѣчнѹѭ. Изб 1076, 275–275 об.; люте васъ сѣющимъ зла˫а болѣзнью пожнете. Пр 1383, 104г; да искусимсѧ слезами отътолѣ да радостью пожнемъ в будущии вѣкъ. (ϑερίσωμεν) ФСт XIV/XV, 167а.

Ср. пожати 1.
ПОЖАТИ1 (1*), ПОЖЬН|Ю, ЕТЬ гл. Перен. Получить в результате своей деятельности:

ѡчистивъшиисѧ въ н҃бесцѣмь чьртозѣ ликъствѹють. разда˫авъшии съ веселиѥмь пожьнють плакавъшиисѧ сьде. вѣчьно радѹютьсѧ. (ϑερίζουσιν) СбТр XII/XIII, 21.

Ср. пожати 2.

Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

ПОЖАТЫИ →← ПОЖАРЬНЫИ

Смотреть что такое ПОЖАТИ в других словарях:

ПОЖАТИ

пожина́ти / пожа́ти ла́ври. Користуватися наслідками успіхів, досягнень і т. ін. Хай книжка лежить собі, а ми, братко, давай пожинати лаври (С. Васильченко); Кров залила професорове обличчя. Здогадався: операція на випадок успіху — відкриття в науці. Городенко не хоче пожинати лаври сама (Л. Дмитерко); Завдяки збігові обставин Коротун уперше пожав чужі лаври (З газети). пожина́ти / пожа́ти плоди́ чого. Користуватися наслідками праці, діяльності і т. ін. Микола часто запізнювався, іноді не відвідував занять, прийшла пора екзаменів — пожинай плоди (З усн. мови). пожина́ти плоди́ пе́ршості. Козакова розбирали піхотинські ревнощі .. А танкісти, пожинаючи десь поблизу плоди першості, стрімко йдучи вперед, залишали.. свіжі сліди своєї роботи (О. Гончар).... смотреть

ПОЖАТИ

I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), по... смотреть

ПОЖАТИ

пожа́тиI [пожатие]поужму, -жмеш, -жмеимо, -жмеите; нак. -жми, поужм'іт' (потиснути)II [пожатие]поужну, -жнеш, -жнеимо, -жнеите; нак. -жни, поужн'іт' (п... смотреть

ПОЖАТИ

недок. пожинати, док. пожати(прям. і перен.) to reapпожати лаври — to reap (to gather) laurelsпожати плоди своєї праці — to reap the fruits of one's la... смотреть

ПОЖАТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: пожавшипожатьДеепричастная форма: пожавдієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: пожа... смотреть

ПОЖАТИ

[pożaty]дієсл.uścisnąć (потиснути)

ПОЖАТИ

I {пожа́тие} поужму́, -жме́ш, -жмеимо́, -жмеите́; нак. -жми́, поужмі́т (потиснути)II {пожа́тие}поужну́, -жне́ш, -жнеимо́, -жнеите́; нак. -жни́, поужні́т (позжинати).... смотреть

ПОЖАТИ

ПОЖА́ТИ див. пожина́ти.

ПОЖАТИ

Пожати См. Пожинати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 250.

ПОЖАТИ

див. пожинати.

ПОЖАТИ

пожа́ти 1 дієслово доконаного виду потиснути пожа́ти 2 дієслово доконаного виду позжинати

ПОЖАТИ

див. пожинати.

T: 598