ВИТАТИ

ВИТА|ТИ (6*), -Ю, -ѤТЬ гл. Жить, селиться, находить приют:

˫Ако не подобаѥть клирикомъ оставити своѥ˫а обитѣли. и вы инои витати бес повелѣни˫а епискоупл˫а. (ἀφικέσϑαι!) КЕ XII, 75а; и слышавше бра(т)˫а. възьмъше ваи˫а изидоша въ сретениѥ ѥго. и кождо готовашесѩ. мнѩ ˫ако оу мене имать старець витати. ПрЛ XIII, 142в; и приходѩщимъ имъ да витають оу ст҃го Мамы. ЛЛ 1377, 12 (945); како не хулиши. ˫ако оу фарисѣи ˫адѩше с мытари. и ˫ако виташе оу мытарь. и трапезы ихъ не гнушашесѩ. ГБ XIV, 75а; пр(и)ходѩщии Русь да витаю(т) оу ст҃го Мамы. ЛИ ок. 1425, 12 об. (907);

прич. в роли с.:

Оулиси˫ане иже... въ акафонѣ живоуще... и витающа˫а оу нихъ. скаплѩюще. мъножаише же въ нихъ каженици соуть. ѡ(т)сѣчени... и дроуга˫а нѣка˫а срамодѣиства въводѩще. (τοὺς... ἐπιξενουμένους) КЕ XII, 257б.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

ВИТВЬНИКЪ →← ВИТАЛЬНИЦА

Смотреть что такое ВИТАТИ в других словарях:

ВИТАТИ

ВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., книжн.1. Літати, ширяти в повітрі.Орел за хмарами витав, Неначе вперше так літав (П. Грабовський);На деревах скачуть казков... смотреть

ВИТАТИ

БУ́ТИ (про перебування когось де-небудь), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯ рідко, ВИТА́ТИ книжн., заст.; БУВА́ТИ (про тимчасове неодноразове перебування); ПРО... смотреть

ВИТАТИ

вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов); Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський); І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах); (Марфа Варфоломіївна:) Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже .. перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький); // Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її (Лесині) променисті очі (А. Хижняк). вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був... Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар). ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони (теоретики) кричали: думка́ми (гадка́ми, ду́мкою і т. ін.) літа́ти, нар.-поет. 1. за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький). 2. де. Мріяти про щось. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник); І мислю хто зна де літая (літаючи), Під носом бачить (Еней) коровод (хоровод) (І. Котляревський). заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко). ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний, .. мислі його витали далеко (А. Хижняк).... смотреть

ВИТАТИ

-аю, -аєш, недок., книжн. 1) заст. Перебувати, бути присутнім, жити де-небудь. 2) Літати, ширяти в повітрі. 3) Бути відчутним, незримо присутнім де-не... смотреть

ВИТАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: витавши, витаючи1. лiтати, ширяти в повiтрi2. бути вiдчутним, незримо присутнiм де-... смотреть

ВИТАТИ

-аю, -аєш, недок. , книжн. 1》 заст. Перебувати, бути присутнім, жити де-небудь.2》 Літати, ширяти в повітрі.3》 Бути відчутним, незримо присутнім де-... смотреть

ВИТАТИ

Вита́ти, -та́ю, -та́єш де (ширяти), але вітати кого з чим

ВИТАТИ

(про думки) to wanderвитати у хмарах — розм. to be up in the clouds, to go woolgathering

ВИТАТИ

витати (витаты)жити, проживати, гостювати

ВИТАТИ

-аю, -аєш unosić się орел (думка, дух поета) витає в повітрі orzeł (myśl, duch poety) unosi się w powietrzu

ВИТАТИ

КН. жити, перебувати; (у хмарах) УР. літати, ширяти, носитися.

ВИТАТИ

вита́ти дієслово недоконаного виду

ВИТАТИ

Лунаць

ВИТАТИ

лунаць

ВИТАТИ

лунаць

ВИТАТИ В ЕМПІРЕЯХ

фантазувати

ВИТАТИ В ЕМПІРЕЯХ

фантазувати, плекати нездійсненні мрії.

T: 150