и возивъ ц҃рюгородоу и оучинихъ химипетъ б҃жiѥю же волею възвр[а]тихъсѩ исъ ц҃рѩгорода. ЕвМст до 1117, 213 (запись 1125); и ˫ако бысть идыи поутьмь. и воз˫аи ѥго видѣвыи въ такои одежи соущааго. ЖФП XII, 43б; а поудъ дали немци волочаномъ. иже то имь товаръ возити на волоце всѩкомоу гостьи. Гр 1229, сn.D (смол.); на˫аша наимиты. возити. мьртвьцѩ из города. ЛН XIII— XIV, 12 об. (1128); коубары зажьже, въ нихъже брашно воѥмъ вожахоу (κομιζούσας) ГА XIII—XIV, 230а; возъ по собѣ не возѩше. ни котьла ни мѩсъ варѩ. ЛЛ 1377, 19 (964); бѣ бо и оц҃ь ѥго тако мл(с)твъ. ˫ако же и на возѣхъ возити брашно по граду. ЧтБГ к. XI сп. XIV, 96; како прелстиша гаваоните ic(c)a в галгалѣ(х). и створиша ˫а дрова и воду возити. ГБ XIV, 69б; повелѣ куны возити на возѣхъ ПрП XIV—XV (1), 134г; заоутра же въставше извозници. и ѣхаш(а) на брегъ хотѩще возити древо. ПКП 1406, 190а; велѩшеть по всѩ д҃ни возити. по городу брашно и питье... нищимъ на потребу ЛИ ок. 1425, 206 об. (1175).
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ВОЗИ́ТИ, вожу́, во́зиш, недок., кого, що.1. Те саме, що везти́ 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в ... смотреть
РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ... смотреть
тж. везти(перевозити) to convey, to transport, to carry; (на автомобілі) to drive; (на возі) to cartвозити суходолом (морем) — to convey (to transport)... смотреть
вожу, возиш, недок., перех. 1) Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін. 2) Волочити, тягати що-небудь.
вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст. Говорити неправду, брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію (компанію) возить попа в решеті? (Марко Вовчок).... смотреть
вози́ти[возитие]воужу, возиеш; нак. вози, воуз'іт'
вожу, возиш, недок. , перех. 1》 Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін.2》 Волочити, тягати що-небудь.
[wozyty]дієсл.wozić
【未】1) (不定向) 搬运, 运送, 运输2) 拖着
1) вози́ть, везти́ 2) пра́вить вози десно — езжа́й праве́е, держи́сь пра́вой сторо́ны вози лагано — езжа́й ти́ше
Адабрацьбрацьузяць
Вози́ти, вожу́, во́зиш, во́зять
{вози́тие} воужу́, во́зиеш; нак. вози́, воузі́т.
вози́ти дієслово недоконаного виду
წაღება, ზიდვა, ტარება; გასეირნება
вожу, возиш wozić zob. везти
адабрацьбрацьузяць
Kjøre
Köra
Køre
адабраць браць узяць
возить
е́хать, е́здить