свою соупроужьницю изъгнавъ. и не вол˫ащоу въ ѡбразъ мнишьскыи ѡблече. (ἄκουσαν) ЖФСт XII, 64 об.; и аще волить вѣренъ моужь жити съ невѣрною женою. или вѣрна˫а жена с моужемь невѣрнымь. да не разлɤчаетасѩ. КР 1284, 158б; не бранимъ имъ. волѩщиимъ дѣлати правьдоу да слоужать. (προϑυμουμέναις) ПНЧ XIV, 36а; волимъ.ѡ(т) худыхъ сихъ тещи и пещисѩ нежели о болшихъ. СбХл XIV, 98 об.; воли(т)... причаститисѩ моеи плоти. ГБ XIV, 59в; да боуде(т) по всеи земли роса а на мѣстѣ иде же волиши ѡcт҃итi да боуде(т) соуша. ПКП 1406, 136а;
пороучаѥть и не во||л˫ащоу ѥмоу свою власть. (παρὰ γνώμην) ЖФСт XII, 60 об. — 61; Волѩщи(х) что взѩти оу тебе боле любить ц(с)рь, неже несоущи(х) дары к тебѣ. (τοὺς... ἱκετεύοντας) Пч к. XIV, 28 об.;
Волю жити съ львъмь. неже съ женою лоукавою. (εὐδοκήσω) Изб 1076, 181 об.; то же СбТр XII/XIII, 152.
тѣмь же ѥже волѩ дьржавѣ твоѥи то сътвори. ЧудН XII, 67а; сборъ бы(с) ц(с)риградѣ ѡц҃ь.сп҃е. на ари˫а. и кюра. и макари˫а. ѥдино˫а волѩ ѥресы. КН 1280, 573а.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГ... смотреть
ВО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що.1. заст., уроч. Бажати (у 1 знач.); хотіти.– Волимо Харитона! Харитін нехай буде в нас за панотця! – знов загуло з у... смотреть
◨ ВО́ЛИТИ, лю, лит, несов.Изъявлять желание, хотеть.Буди тебѣ по твоему желанию, понеже самовластен еси и яко волиши, тако о себѣ и строиши. Псш. Зерк.... смотреть
-лю, -лиш, недок. 1) заст., уроч. Бажати (у 1 знач.), хотіти. •• Волити волю заст. — виконувати бажання. 2) діал. Воліти (у 2 знач.).
во́лити / вво́лити во́лю чию, заст. Виконувати чиєсь бажання, слухати когось. Мати любила його без пам’яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (І. Франко); (Мавка:) Рада б я волю вволити, тільки ж сама я не маю вже волі (Леся Українка).... смотреть
-лю, -лиш, недок. 1》 заст. , уроч. Бажати (у 1 знач. ), хотіти.Волити волю заст. — виконувати бажання.2》 діал. Воліти (у 2 знач. ).
хотеть, желать.
див. хотіти
бажати, хотіти, жадати; (волю) виконувати.
во́лити дієслово недоконаного виду