[В] даче не холопъ. ни по хлѣбѣ роботѩть... нъ ѡже не доходѩть года. то ворочати ѥмоу мл(с)ть. ѡ(т)хо||дить ли то (не) виноватъ ѥсть. РПр сп. 1280, 626в—г; то же РПрМус сп. XIV, 20.
Моужь вороча˫а ˫азыкомъ впаде(т) въ зло. (εὐμετάβολος γλώσσῃ) Пч XIV—XV, 69.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ВОРОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал.Повертати назад.[Химка:] Коли так, то я й піду від вас. [Іван:] Ні, ні... не ходи. Ворочай назад (Панас Мирний).ВОРО... смотреть
ПОВЕРТА́ТИ (змінювати напрямок свого руху, робити поворот), ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИ, БРА́ТИ розм., ЗАБИРА́ТИ розм., СКРУ́ЧУВАТИ розм., ВОРОЧА́ТИ діал.; ПІД... смотреть
(камінь) перевертати, перевернути, поперевертати, (колесо) крутити, закручувати, закрутити, накручувати, накрутити, понакручувати, обкручувати, обкрути... смотреть
-аю, -аєш, недок., діал. Повертатися назад.
воро́чати дієслово недоконаного виду повертати рідко вороча́ти дієслово недоконаного виду повертатися діал.
див. керувати; працювати
-аю, -аєш, недок. , діал. Повертатися назад.
ворочать