начаша людьѥ говорити на воеводу ЛИ ок. 1425, 63 об. (1068).
стерезисѩ праз(д)нословь˫а и кощюнъ. с мирьскими не говори. паче же съ ѹными и с дѣтми. СбЧуд XIV, 285г; а нынѣ сѩмезерци в городѣ [в Новгороде] говорѣ с нѣми саме ГрБ № 131, 80–90 XIV.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
1. (усно повідомляти що-небудь) вести мову (річ); (голосно висловлюватися, переходячи на крик) здіймати голос; (починати говорити) здіймати річ; заводи... смотреть
БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл.... смотреть
ГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, недок.1. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою.Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки – одно ... смотреть
Сказати, агакати, агукати (немовля), агусяти (до немовляти), агуськати, акати, атожкати, базікати, балабаїти, балабонити, балабосити, балабошити, балаг... смотреть
Базікати, вибазікувати, вибазікати, повибазікувати, забазікувати, забазікати, збазікувати, збазікати, позбазікувати, добазікувати, добазікуватися, доба... смотреть
Багато говорити, а мало що слухати.Дуже поплутана, хоч і неважна справа.Бесіда, це образ нашого думання.По бесіді пізнають нас, як розумно уміємо думат... смотреть
1) (розмовляти) to speak, to talk; (сказати) to say, to tellговорити без запинки — to speak without bookговорити без кінця — to speak nineteen to the d... смотреть
Говорить — говорити (1) 1. Перен. граять, каркать: Тогда по Рускои земли рѣтко ратаевѣ кикахуть, нъ часто врани граяхуть, трупіа себѣ дѣляче, а галици ... смотреть
аж (і) шку́ра гово́рить на кому. Хто-небудь надзвичайно жвавий, енергійний або балакучий. На йому (ньому) й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний). говори́ти на рі́зних мо́вах (рі́зними мо́вами). Не розуміти один одного. (Хвора:) Не хтіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити, Бо ми говоримо на різних мовах (Леся Українка). гово́рить сам за се́бе. Не потребує доказів, пояснень. — Вільному воля,— знизав плечима агент.— Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить (М. Стельмах); Те, що кращі стрічки останніх років — це екранізації творів М. Коцюбинського, В. Стефаника та інших класиків красного письменства,— факт, який говорить сам за себе (З журналу). (й) говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що). Без сумніву, безперечно. А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива, .. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ’яненко); Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко). ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Хто-небудь відчуває приплив сил, енергії, завзяття, позитивних емоцій і т. ін. В Саїда дрижала кожна жилка, кров грала в жилах, кипіла (І. Нечуй-Левицький); — Молодий, здоровий, свіжощокий, та в такому віці на тобі кожна жилка б грати повинна, а він сидить хмурка хмурить (О. Гончар); Красна (Олена) — як звізда, як співає,— то з вигуком, як гуляє, то з викрутом та ще так, що кожна жилочка в ній говорить (Г. Хоткевич); У Галі кожна жилочка забриніла від тії похвали (Панас Мирний). жи́лочка брини́ть (затремті́ла) яка. (Петро:) А в батька молодеча жилочка й досі бринить? (Панас Мирний); (Петро:) Ну, а скажи по правді: тобто у тебе дівоча жилочка не затремтіла? (Панас Мирний). що (як) (там) не кажи́ (не говори́). Уживається для вираження запевнення, переконання когось у чому-небудь; безперечно, звичайно. — Що не кажи — дівка! — напіврозтуляються товсті уста парубка (М. Стельмах); Ми щасливі, що там не кажи (П. Дорошко); — Як не кажи, а він — Антонович — теж чесно протоптав свою тисячу кілометрів, щоби визволити оцю Грінаву... (О. Гончар); — А Пашина мати, як там не кажи, а сестрою рідною йому доводилася (Г. Хоткевич).... смотреть
-ворю, -вориш, недок. 1) неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. || Володіти якою-небудь мовою. 2) перех. і неперех. Усно... смотреть
говори́ти :◊ говори́ до не́го, коли він ні́мец → "німец" ◊ говори́ти на високому реґі́стрі → "реґістр" ◊ говори́ти на пуф → "пуф" ◊ говори́ти на фі́ґи-мі́ґи → "фіґи-міґи" ◊ говори́ти на хи́бив-тра́фив → "хибив-трафив" ◊ говори́ти собі́ “ти” бути з кимось у приятельських стосунках; звертатися до когось на “ти” (ст)||\ пер ти ◊ говори́ти, що сли́на прине́се на язи́к → "слина" ◊ говори́ти як з кни́жки говорити розважливо, розумно (Франко)||говорити як по писаному, говорити як старий ◊ говорити як піп на ка́заню постійно повчати, моралізувати (ср, ст) ◊ говори́ти як по пи́саному = говори́ти як з кни́жки ◊ говори́ти як стари́й = говори́ти як з кни́жки ♦ говори́ли-бала́кали, сі́ли та й запла́кали → "балакати" ♦ говори́ли-бала́кали, посіда́ли, запла́кали → "балакати"... смотреть
-ворю, -вориш, недок. 1》 неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою.|| Володіти якою-небудь мовою.2》 перех. і неперех. У... смотреть
I [howoryty]дієсл.mówićговорити польською / українською мовою — mówić po polsku / ukraińskuговорити правду у вічі — mówić prawdę w oczyII [howoryty]діє... смотреть
(передавати словами думки) казати, промовляти, (про різноманітне) балакати, заст.: мовити, ректи, діал. подейкувати, розм.: (повільно) тягти, (через силу, неохоче) видавлювати, видушувати, цідити, (різко, категорично) рубати, (хрипло) хрипіти, (високим неприємним голосом) скрипіти, (зі злобою і присвистом) сичати, шипіти, (крізь сльози) хлипати, зневажл. гавкати, гарчати, (перев. про чужу, не зрозумілу слухачеві мову) розм.: ґелґотати, лопотати, цвенькати, шваркотати// вести мову, заводити мову, річ держати, кидати слово, (знехотя) цідити крізь зуби, (щось незначне) теревені правити.... смотреть
казати, мовити, вести річ , висловлюватися, жм. дейкати, подейкувати; ур. ректи, глаголати, зн. цвенькати, обертати язиком; (на вічу) держати річ; (з ким) БАЛАКАТИ, РОЗМОВЛЯТИ; (між собою) гомоніти, гуторити; (забагато) просторікувати, молоти, мати довгий язик; (швидко, незрозуміло) ШВАРҐОТІТИ; (грубо) гаркати, рикати; (неохоче) кидати слова ; (повільно) зимувати на кожному слові; (крізь зуби) цідити; (у творі) оповідати, викладати; (у вироку) твердити; (з ппр. сл. совість) підказувати, віщувати; (з нст. сл. що) свідчити, вказувати.... смотреть
【未】1) 说话, 会说…话Говорити чеською мовою 会说捷克话2) 说出, 告诉Говорити правду 说实话3) 谈话, 交谈; 议论4) 转 说明, 证明Це говорить само за себе 这一点说明它是对的
говорить; разговаривать (беседовать); отзываться (высказывать мнение); (безл.: обсуждать, передавая слухи) разг. поговаривать говорити багатьма мовами — говорить на многих языках так не говорять — (со знач. обобщения) так не говорят, так не принято говорить... смотреть
1) говори́ть, бесе́довать, разгова́ривать 2) произноси́ть речь, выступа́ть говори се — говоря́т, идёт слух говорити у сeби — говори́ть про себя́ говорити кроз нос — говори́ть в нос, гнуса́вить говорити коjeшта — моло́ть вздор (чепуху́)... смотреть
говори́ти[говоритие]-воур'у, -ориеш; нак. -ри, -воур'іт'
син. базарити, базлати, бакланити, ботати, бухтіти, каркати, квакати. говорити дурниці: друшляки пускати.
Говори́ти, -ворю́, -во́риш, -во́рять; гово́рячи; говори́, -рі́м, -рі́ть
Гаварыцьгутаркаказаць
{говори́тие} -воуру́, -о́риеш; нак. -ри́, -воурі́т.
говори́ти дієслово недоконаного виду
Parler, dire
гаварыцьгутаркаказаць
Snakke
Snakke
cro govoriti укр казати
гаварыць гутарка казаць
Tala
-рю, -риш mówić
speak, tell
ლაპარაკი
Говорити безперестанку
Говорити безперестанку
Говорити відверто, щиро
Говорити відверто, щиро
правильніше: говорити відверто, щиро
equivocate
говорити, 8
Говорити ущипливі слова, шпигати словами
divulge half-truth
equivocate, lie, tell lies, tell untruth
правильніше: направду казати
tell truth
cro govoriti srpski укр говорити сербською
Говорити пошепки
Говорити пошепки