Подобаѥть всемѹ крьсть˫анѹ чл҃вкѹ. годіти б҃ви своѥмѹ. СбТр ХІI/ХІІІ, 56 об.; тъ мала годѩща тѣлѹ своѥму брашны сладкыми. ИларПоуч XI сп. XII–XIII, 209б; да почто || годимъ глиньному семѹ тѣлѹ Там же, 209в–г; таци суть иже при властелехъ премещають(с) на всѩ потребы годѩче імъ. МПр XIV, 34; аз же оц҃ю годѩ ГБ XIV, 154б; чл҃вкъ… часто памѩ(т) ст҃хъ творить. да чреву годить. ПрЮр XIV, 51г.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИ... смотреть
ГО́ДИТИ, го́джу, го́диш, недок., кого, діал.Домовлятися про наймання кого-небудь.Йому ніяково було при Хіврі годити Сиклету собі за наймичку (І. Нечуй-... смотреть
Годи біді як сам собі, а біда бідою.Догаджай лихому як лиш можеш, але тим його не зміниш.Годіться, або розійдіться.Як не хочете погодитися, то розійдіт... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: годивши, годячи1. (неперех.) задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрiбне, б... смотреть
годжу, годиш, недок. 1) неперех. Задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане; догоджати. 2) перех., діал. Наймати.
Годи́ти. Мирити. Годити людий може також Старшина, коли люди добровільно на суд громадский пристануть (См.-Стоцький, Громада, 20) // пол. godzić - 1) мирити, 2) заст. (kogoś) наймати, домовлятися (про оплату роботи), 3) цілитися, важити.... смотреть
годи́ти[годитие]гоуджу, годиеш; нак. годи, гоуд'іт'
годжу, годиш, недок. 1》 неперех. Задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане; догоджати.2》 перех. , діал. Наймати.
(старатися когось задовольнити) догоджати кому, прислужуватися кому, упадати біля кого, заскакувати біля кого// стелитися під ноги, гнутися в дугу.
To humour, to gratify, to please (тж. див. догоджати)
(кому) догоджати, потрапляти, лататися до кого, запобігати перед ким; здувати порохи з кого; годити, як болячці.
【未】1) 是满意, 讨好, 迎合2) 雇佣
див. балувати; коритися; лестити
1) угождать 2) (нанимать, договариваясь об условиях) обл. подряжать, рядить
1) нра́виться, быть по нутру́ 2) заключа́ть догово́р, догова́риваться
Годи́ти, годжу́, го́диш, го́дять
{годи́тие} гоуджу́, го́диеш; нак. годи́, гоуді́т.
годи́ти дієслово недоконаного виду
Выдыгаць
-джу, -диш dogadzać
выдыгаць
выдыгаць