и бѣ самъ съ братиѥю дѣла˫а и город˫а дворъ манастырьскыи. ЖФП XII, 46в.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, недок., що.1. Ставити що-небудь (огорожу, тин, паркан).Не одному хазяїну поміг пліт городити, скільки кіп хліба ціпом збити:... смотреть
горо́д (рідше тин) городи́ти, який і без означення, перев. несхв. Починати якусь копітку справу. — Перш за все, Мусію Степановичу, відібрати землю у поміщиків. Без цього нема чого і город городити (А. Головко); — Та чи варт тоді город городити? Чи не краще тоді вдома лишитися?(Г. Коцюба); Мабуть, це викликало б у всіх посмішку — навіщо було город городити, навіщо затівати (З журналу); Трапляється, що не збагнеш: навіщо все це, чого було отой тин городити? (З газети). тин городи́ться. Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився (З журналу).... смотреть
-роджу, -родиш, недок., перех. 1) Ставити що-небудь (огорожу, тин, паркан). 2) перен., розм. Говорити дурниці, нісенітниці і т. ін.
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: городивши, городячигородитьДеепричастная форма: городив, городя
1) (обгороджувати) to hedge, to fence; to enclose, to pale2) розм.городити дурниці — to talk nonsense
【未】 (用围墙) 围住, 隔开◇ Городитн небилиці (або дурниці) 口 胡说八道
-роджу, -родиш, недок. , перех. 1》 Ставити що-небудь (огорожу, тин, паркан).2》 перен. , розм. Говорити дурниці, нісенітниці і т. ін.
див. говорити
Городи́ти, -роджу́, -ро́диш, -ро́дять
городи́ти дієслово недоконаного виду
-оджу, -одиш grodzić, ogradzać
городить
говорити, 4