ДАВИТИ

ДАВ|ИТИ (14), -ЛЮ, -ИТЬ гл.
1. Давить, сдавливать:

˫ако же и землѩ дѣлаѥма сады растить. не дѣлаѥма же тѩгостью давить. ГБ XIV, 114а;

|| перен. Теснить, мучить:

и д҃хъ г(с)нь ѿстѹпи ѿ саѹла и давлѩшеть и д҃хъ золъ. (ἔπνιγεν) ПНЧ XIV, 3б; д҃хъ лукавыи давѩща саѹла.ГБ XIV, 91в; но аще и саѹла || давлѩшеть д҃хъ неч(с)тыи. Пал 1406, 188а–б.

2. Душить:

и отравьніци же ˫адъше ѹморѩють чл҃вкы. и орѹжiемь ѹбиваю. [так!] иже давѩть дѣти сво˫а. и того ради мѹчатьсѩ противѹ дѣломъ своимъ. СбТр XII/XIII, 35; ово всю вожю послабивше. ово неразумѣнье(м) давѩще. (κατάγχουσα) ГБ XIV, 23б.

3. Перен. Угнетать, притеснять:

а предъ очима оного [бога] блудимъ. крадемъ ѹбиваѥмъ. насиль˫а дѣѥмъ. давимъ братью свою. СбХл XIV, 104; рече емѹ поне же гонима есмь ѿ заимодавець давѩщихъ мѩ. (ὀχλούντων) ПНЧ XIV, 121б.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

ДАВИТИСѦ →← ДАВИМЪ

Смотреть что такое ДАВИТИ в других словарях:

ДАВИТИ

ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підси... смотреть

ДАВИТИ

(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко). дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл. де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов); — Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник); Радисти ще “деруть хропака”, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник). дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди)). Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко). дави́ти на всі га́льма. Використовувати без обмеження будь-які засоби і методи для досягнення чогось; діяти надзвичайно рішуче. Робимо справу великої ваги, а його одне слово, одна яка-небудь дурна витівка зможе зіпсувати все. Дави на всі гальма. Хай він відчує, що ми не збираємось потурати його неподобствам (Григорій Тютюнник). сльо́зи да́влять (ду́шать) / удави́ли кого. Хто-небудь ледь стримується від сильного плачу, приглушує плач. Стара не змогла довго сидіти у їх (Йосипа і Параски) — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний); Враз Харитя почула, що сльози душать її (М. Коцюбинський); Удавили сльози Оленку, не знає, що вже й робити (А. Тесленко).... смотреть

ДАВИТИ

давлю, давиш; мн. давлять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітит... смотреть

ДАВИТИ

Iроздавити, видавлювати, видушувати, витискати, витискувати, вичавлювати, гнітити, душити, задавлюватити, затоптувати, мулити (про взуття), муляти, над... смотреть

ДАВИТИ

давлю, давиш; мн. давлять; недок. 1》 перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати.2》 перех. , перен. Чинити утиски; гнобити.|| Гн... смотреть

ДАВИТИ

1. тиснути, витискувати, витиснути, повитискувати, затиснути, позатискувати, натискувати, натиснути, понатискувати, обтискувати, обтиснути, пообтискува... смотреть

ДАВИТИ

1) to squeeze, to press, to squash; (переїхати) to run over2) (пригнічувати) to oppress, to lie heavy on; (пересилювати у собі) to suppress3) розм. (пр... смотреть

ДАВИТИ

тиснути, натискати, гнітити; (сік) чавити; (на смерть) душити; (- взуття) Д. муляти, мулити; П. гнобити, пригнічувати, утискувати, пригноблювати, пригнітати; (жагу в собі) приглушувати; (обіймами) стискати; (як мух) плющити, нищити, калічити, вбивати; (морозом) морозити, заморожувати.... смотреть

ДАВИТИ

(натискати чимсь на щось) надавлювати, тиснути, (про взуття) стискати, муляти, мулити, (фізично когось) душити, придушувати кого, що, тіснити, (щоб витиснути сік) чавити, (щоб зробити плоским) плющити, сплющувати.... смотреть

ДАВИТИ

дави́ти[давитие]даўл'у, -виеш, даўл'ат'; нак. -ви, -в'іт'

ДАВИТИ

[dawyty]дієсл.cisnąć, gnieść

ДАВИТИ

【未】1) 压; 挤; (衣服﹑ 鞋等) 太窄, 太小; 夹(痛)2) 转 压; 制压迫

ДАВИТИ

давить; теснить (причинять неудобства, боль - об одежде, обуви; о физическом недомогании)

ДАВИТИ

1) души́ть, удуша́ть 2) топи́ть 3) жарг. надоеда́ть, досажда́ть

ДАВИТИ

Дави́ти, давлю́, да́виш, да́влять

ДАВИТИ

{дави́тие} даўлу́, -виеш, да́ўлат; нак. -ви́, -ві́т.

ДАВИТИ

Друкдушыць

ДАВИТИ

дави́ти дієслово недоконаного виду

ДАВИТИ

физ. давить, жать (выдавливать)

ДАВИТИ

друкдушыць

ДАВИТИ

друк душыць

ДАВИТИ СЕ

1) задыха́ться 2) тону́ть, утопа́ть

T: 127