а на гумни стои коли молотѧть. ГрБ № 358, 10–60 XIV.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТ... смотреть
МОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, недок., що і без прям. дод.1. Вибивати зерно з колосся, волоття, стручків і т. ін.Хліб складали в стіжки й молотили на току про... смотреть
Молотить — молотити — цепами выколачивать зерна из колосьев (1)А в Торжокъ приихавъ, кони корми добрымъ синомъ. К житници свои замокъ приложи. А на гум... смотреть
Довше буду молотити, довше буду колотити.Більше роботи зроблю, більше й користи буду мати.Хто сіяв, тому належиться й молотити.Хто весною працював, той... смотреть
-очу, -отиш, недок., перех. і неперех. 1) Вибивати зерно з колосся, волоття, стручків і т. ін. 2) перен., розм. Бити когось чим-небудь. || чим по чому... смотреть
молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл. Говорити непотрібне. — Її за тоту (ту) політику вигнали з гімназії, а вона .. молотить і далі язиком (Д. Бедзик). зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. КуІчер). молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить і далі язиком (Д. Бедзик).... смотреть
-очу, -отиш, недок. , перех. і неперех. 1》 Вибивати зерно з колосся, волоття, стручків і т. ін.2》 перен. , розм. Бити когось чим-небудь.|| чим по... смотреть
молоти́ти[молотитие]-лоучу, -отиеш; нак. -ти, -лоут'іт'
молоти́ти бити, лупцювати (ср, ст): Дзьобатий Пікусь відломив ногу від стола і молотив направо і наліво. Поцирований вдарив Втику ножем по ребрах, ніж заскреготав і вліз по саму ручку (Гірний)... смотреть
(збіжжя) змолочувати, обмолочувати, вимолочувати; П. бити; (жадібно їсти) уминати, тріскати, ЛОПАТИ.
1) с.-х. молотить 2) (бить) разг. колотить 3) (есть с аппетитом) разг. уписывать, уплетать
【未】 农 打谷, 脱粒
див. бити; їсти
To thresh; (машиною) to thrash
Молоти́ти, -лочу́, -ло́тиш, -ло́тять
{молоти́тие} -лоучу́, -о́тиеш; нак. -ти́, -лоуті́т.
молоти́ти дієслово недоконаного виду
-очу, -отиш młócić
техн. сторновать