МОЧИТИ

МОЧ|ИТИ (11), ОУ, ИТЬ гл. Мочить, увлажнять:

рабъ же б҃жии пономонарь. лежа ниць въ цр҃кви и сльзами моча тѣло. (βρέχων) СбТр XII/XIII, 44 об.; и въшедъшю же ѥмѹ, не сто˫а молѧшесѧ б҃ѹ ни колѣнѹ преклонивъ, нъ ниць || на земли лежа... челомь би˫асѧ и слезами землю моча (βρέχων) ГА XIII–XIV, 245в–г; [разбойник] доле лѣжа помостъ слѣзами мочаше. Пр 1383, 62а; славѧ б҃а и слезами моча тѣло. ре(ч) времѧ ѹже ѥсть зосимо. повелѣньѥ скончати. СбЧуд XIV, 67в; жена... приимши мюро в судѣ. приде ко мниху. и ль˫аше на нозѣ его облобызающи си˫а и слезами мочащи. (καταβρέχουσα) ПНЧ XIV, 175в; и постъ при˫атъ и алкание. и мл(с)тню. створи. и слезами постелю свою мочаше ЗЦ к. XIV, 97а; иоасафъ... падъ на лици пре(д) вл(д)чнiмъ образо(м) слезами землю мочаше. ЖВИ XIV–XV, 121б; вень˫аминъ же предъсто˫аи облобызаше рѹцѣ ѥго. и колѣне моча сьлезами. Пал 1406, 89а.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

МОЧИТИСѦ →← МОЧИМЪ

Смотреть что такое МОЧИТИ в других словарях:

МОЧИТИ

МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУ... смотреть

МОЧИТИ

МОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, недок.1. кого, що. Робити мокрим, вологим.А як дістався [Марусяк до рідних гір] – упав на землю, і цілував її, і мочив сльозами... смотреть

МОЧИТИ

(-чу, -чиш) недок. 1. кого; крим., мол. Бити; ударяти з великою силою. СЖЗ, 68; ПСУМС, 45. 2. кого; крим., мол. Убивати когось. Тоді клацнув затворною рамою. Кого мочитимемо? Я підвівся. - На кого покажу, - сказав я з притиском, - того й мочитимете! (Л. Кононович, Кінець світу...). ПСУМС, 45; СЖЗ, 68. ♦ Мочити в сортирі (нужнику, туалеті) кого; крим.тюр.; презирл. Жорстко й безпощадно розправлятися з кимсь. Ці російські фіскали страх як полюбляють туалети. Хлібом їх не годуй, а дай когось замочити в нужнику й понюхати пари (В. Шкляр, Елементал); радянський кінематограф творив образ українця веселий аж до пришелепуватості, відверто тупуватий. Сучасне російське кіно чесно продовжило вироблену схему, тільки тепер українців обов'язково б'ють та "мочать в сортирах" під зомбуючі гасла (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 359. ■ Крилатий вислів в. о. президента Росії В. Путіна з інтерв'ю з приводу боротьби з чеченськими терористами ("Час", 24.09.1999): "Мы будем преследовать их [террористов] повсюду. Если в туалете нам попадутся, то и там замочим". На семантику фразеологізму в українському культурному просторі вплинув епізод у російському фільмі "Брат-2" (росіянин убиває українця в сортирі). 3. що; муз., мол. Виконувати музику. БСРЖ, 359; ПСУМС, 45.... смотреть

МОЧИТИ

мочу, мочиш, недок., перех. 1) Робити мокрим, вологим. || безос. 2) Тримати у воді, у спеціальному розчині, надаючи певних якостей.

МОЧИТИ

1) to wet, to moisten; (вимочувати) to soak, to steep, to macerateмочити льон — to ret flax2) жарг. (вбивати) to kill, to bump off, to erase, to wipe o... смотреть

МОЧИТИ

гу́би вмочи́ти (промочи́ти) / мочи́ти (промо́чувати). З’їсти, випити зовсім мало; скуштувати. (Яким:) Перве (перше) діло: викушайте (випийте), хоч губи вмочіть. Платить нам за горілку не будете (М. Кропивницький); Дарка промочує губи і віддає горнятко назад: вода без смаку (Ірина Вільде).... смотреть

МОЧИТИ

мочу, мочиш, недок. , перех. 1》 Робити мокрим, вологим.|| безос. 2》 Тримати у воді, у спеціальному розчині, надаючи певних якостей.

МОЧИТИ

[moczyty]дієсл.moczyć

МОЧИТИ

【未】1) 浸湿, 浇湿, 淋湿2) 泡, 沤, 渍

МОЧИТИ

Мочи́ти, мочу́, мо́чиш, мо́чать, але мача́ти, -ча́ю, -ча́єш

МОЧИТИ

змочувати, зволожувати; (коноплі) вимочувати; (шкури) розмочувати.

МОЧИТИ

-чу, -чиш moczyć ~ білизну moczyć bieliznę

МОЧИТИ

мочи́ти дієслово недоконаного виду

МОЧИТИ

Væte, fukte

МОЧИТИ

техн. мочить

МОЧИТИ

დასველება

МОЧИТИ

мочить

T: 117