поганиi же ѿбивше двьри зажгоша цр҃квь. наволочивше лѣса. ЛН XIII–XIV, 123 об. (1238).
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
НАВОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чеш, док., кого, що, і без дод., розм.Те саме, що натяга́ти 1.Тоді князь велів воям своїм брати зброю і наволочить стяги (С. Скл... смотреть
-очу, -очиш. Док. до волочити 4), 5).
техн. отволочить (изготовить волочением)
-очу, -очиш.Док. до волочити 4), 5).
наволочи́ти дієслово доконаного виду