НАГОНИТИ

НАГОН|ИТИ (1*), Ю, ИТЬ гл. Намекать:

ѹтрѣи д҃нь призъвавъ ˫а. нъ не тѹ абиѥ обличааше ихъ. нъ ˫ако же издалеча притъчами нагон˫а гл҃ааше къ нимъ. хотѧ ѹвѣдѣти ѥже къ богѹ тъщаниѥ ихъ. ЖФП XII, 38г.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

НАГОТА →← НАГОВОРИТИ

Смотреть что такое НАГОНИТИ в других словарях:

НАГОНИТИ

ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть

НАГОНИТИ

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти хо́лоду кому, на кого. Виклика́ти страх, переляк, занепокоєння і т. ін. у когось з певною метою. Такого бідному хлоп’яті холоду нагнав, що тільки ще Трохим погляне на нього грізно, так він уже й труситься (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ви на мене нагнали холоду, Андрію. Я вже просто боюся…Ви щось знаєте, і це мене лякає... (О. Слісаренко). наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер).... смотреть

НАГОНИТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)нагонятьДеепричастная форма: нагоняя

НАГОНИТИ

НАГО́НИТИ див. наганя́ти.

НАГОНИТИ

див. наганяти.

НАГОНИТИ

1) нагоня́ть 2) заставля́ть, принужда́ть

НАГОНИТИ

наго́нити дієслово доконаного виду

НАГОНИТИ

див. наганяти.

T: 137