и измѣнѧѥть(с) належащаѧ индити˫а на с҃тѣи трѧпезѣ. и полагаѥть(с) постьна˫а. УСт XII/XIII, 8 об.; другое бо оку [вм. око] ˫ако призираеть на все тѣло ѹдобь... А другое руцѣ служаще на до||стоиное дѣло. а другое ногама. ˫ако ѹтверьжено належащю ему тѧжести всѧкого своего ѹда (ἐπικειμένоυ) ФСт XIV, 166в–г;
произиде ѳеодоръ. ˫ако нѣкыи ѡ||бьщии даръ ѡч҃ьствѹ сы. и мракѹ належащемѹ ѡзарениѥ. (ἐπιπρоσϑοῦντоς) ЖФСт XII, 38–38 об.; виже же мч҃нь˫а ˫ако паче нѣка˫а тѧгость ѡлова належаща на ѹста. ГБ XIV, 118б; и събрашасѧ г҃люще... николѣ. ˫ако да бы пришелъ въ градъ имже великъ гнѣвъ належить. въ градѣ тебе ради. СбТр к. XIV, 173 об.; належащее д҃ши моѥи помраченье разыдесѧ. (ἀπικειμένη) ЖВИ XIV–XV, 7в; Исше(д) нахоръ ѹмиленою д҃шею во внутреннюю пустыню... и мниха нѣкоего сщ҃ничьски(м) сано(м) обложена достигъ вертьпа. в немже кры˫аше(с) належаща(г) ра(д) страха. Там же, 105в.
въ •г҃•и же д҃нь ратнымъ варваромъ належащи(м)... и изидоша воини из гра(д) и присѣкоша варваръ много. Пр 1383, 135а; стужи ѹбо сi моиси о роптании людии и медлѧщю ѥму... и належаху на нѧ люди просѧще пити. Пал 1406, 142г; егда же си ѿстѹпѧхѹ ѿ боѧ ѡни же належахѹть на ѡны. а коли ѡни ѿстѹпѧхѹ. а ѡни належахѹ на си ЛИ ок. 1425, 256 об. (1229); и ѹведевъше Лѧхове. ˫ако крѣпчѣе брань Рѹска˫а. належить. начаша просити мл(с)ть полѹчити Там же, 268 (1245);
ѿ вьсѣхъ бѣдъ избави ны на лежащихъ на ны СбЯр XIII, 213 об.; ѿ людии бо мирскы(х) на еп(с)пьскыи столъ взведе(н) евсевии. не бывъ въ цр҃квнѣмь чину. паче же еретико(м) належащi(м) требоваше вожа. ГБ XIV, 157г; ѿразити належаща˫а на ны напасти. (ἐπηρτημένоυς) ФСт XIV, 210г; Ѡбида бо ми немала належить, аще вы тако˫а жизни не получите и б҃и˫а свѣта не ѹзрите СВл XIII сп. к. XIV, 13; моли о насъ вседержителѧ... ѿ належаща˫а бѣды намъ избавiтисѧ ПрП XIV–XV (2), 84б; гладѹ же великѹ приспѣвшю и смерти належащи глада ра(д) на всѧ ПКП 1406, 172а;
но си˫а [грешные желания] суть козни противнаго. и належащаго на ны. присно хотѧщаго живы пожрети чл҃вкы. ПНЧ XIV, 180а.
въ врѣмѧ праздьника ихъ. повеле б҃ъ ветру из морѧ и дъжгю великѹ и стѹдению належащю. и никътоже приѥха из гра||да въ праздьникъ ПрЛ XIII, 90а–б; и ѥще же. дъжгеви належащю. и ѡдва възмогоша погрѣсти и. Там же, 113б; ти бѣша ѡт атали˫а... належащю на хрьсть˫аны гоненью... придоша въ градъ дѹрахии. Пр 1383, 105б.
Не належи равьнъ ‹быти› съ нимь. и не вѣрѹи мъ||‹ногыимъ сло›весьмь ѥго (ἔπεχε) Изб 1076, 163–163 об.; и пакы видѧ кнѧзѧ належаща на пре˫атьѥ села. прииде къ старьцю г҃ла г(с)а ра(д) помози ми. ПНЧ XIV, 90а; онѣмь ѹбо сице належащимъ сдѣ˫ати. извѣтомъ врачевань˫а ѹмоли ˫а на малы д҃нии. Там же, 190б; Приходи(т) г(с)ь къ кр(с)тлю... но... iѡанъ не приемле(т). х(с)ъ же належаше. и проси(т). кр҃щнь˫а. ГБ XIV, 21г.
не належи имѣньи своѥмь. и не рьци довъльно ми ѥсть (μὴ ἔπεχε) Изб 1076, 135.
стрезѣте и сблюдаите на путехъ всѣхъ. како ходите и како подвизаетесѧ... ˫ако же во славу б҃ию. жизнь ваша ˫авлѧетьсѧ... по налѣжащии заповѣди. (κειμένους) ФСт XIV, 107в.
ѥже сп҃стисѧ вамъ належащии намъ печали. (ἐπικειμένоν) ФСт XIV, 56в; готовы суща на вьсѧко послушаниѥ. заповѣдии ѥго... || ...во взѧтьѥ належаща˫а блага˫а. (ἀπоκείμενα) Там же, 95в–г; ˫ако же належи(т) ѹбо i се многыми слово къ слову писати. ГБ XIV, 141б.
разумѣите ѹготована˫а намъ вздани˫а. а не тако належаща˫а за будущеѥ житьѥ. томлени˫а и мукы. (ἀντικείμενα) ФСт XIV, 34г;
и станѣмъ вси доблѣнѣ. на козни надлежащаго въоруживше(с) дх҃вною бл҃гою хитростью. (τоῦ ἀντικειμένоυ) ФСт XIV, 218б.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
НАЛЕ́ЖАТИ¹, жу, жиш, недок.1. кому, чому і рідше до кого – чого. Бути чиєю-небудь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні, володінні.– Закон таки... смотреть
Нале́жати (до кого?, до чого?).1. Бути у власності, належати (кому?, чому?). А з другого боку весь ґрунт, припираючий до ринку (від суду до двора), належить рівно ж до дідича і для міста є безужиточний, бо там нема ніяких помешкань, ані склепів і в ту сторону взагалі не може місто розширяти ся (Б., 1907, 94, 1). 2. Стосуватися (до кого?, до чого?). Ся штука припадає Вам і належить до Вас, бо се Вам є вроджене. Посідаєте дар сортування, вигребування, а все проче виходить само від себе (Коб., Листи, 95, 457); [Громада] має право надзору над торгами, особливо над тим, чи міра і вага справедливі, вона має надзирати над всім, що належить до здоровля (См.-Стоцький, Громада, 4); / належати до чиєїсь компетенції, перебувати в чиємусь віданні, входити в чиїсь обов’язки. Коли б всі: і громада, і Рада громадска, і двірник докладно знали, що до них належить і яку вони мають силу, і все те робили, тоді в кождій громаді ішло б все так, як в зиґарку, [...] тоді в громаді був би лад і гаразд [...]Най же собі кождий добре бере в тямку, що до него належить, і най не попускає своїх прав нікому! (См.-Стоцький, Громада, 21-22); Взагалі у всіх справах, що належать до Ради громадскої - ті справи ми вже вичислили, - можуть громадяни удавати ся до Ради і просити залагодженя (См.-Стоцький, Громада, 31). 3. безособ. Варто, слід, потрібно (у сполуч. з інфінітивом) Примітити належить, що такий великий додаток завинили головно пп. Тиміньский, Волян з послами-Волохами, котрі тогід против прочих щирих заступників народних ухвалили просити, щоби цісар не давав на школи з реліґійного фонду (Б., 1895, 5, 2); Належить добре уважати, аби уникнути підроблень, бо всі скриночки без марш охоронної “Якор ” суть імітациєю, тому не принимати їх; було би нерозвагою свої добрі гроші на пусто-дурно викидати, купуючи безвартістні наслідовництва (Б., 1905, рекл.); Причини прояву того не належить, однако ж, шукати в обставині, що державна керма перейшла в руки провізоричного урядничого кабінету (Б., 1895, 60, 1) // пол. należeć (do kogoś, czegoś) - 1) бути чиєюсь власністю, належати (кому?, чому?), 2) стосуватися, мати стосунок (до кого?, до чого?), бути в чиємусь віданні, 3) безособ. слід, треба, книжн. належить.... смотреть
НАЛЕ́ЖАТИ кому або з кого (про грошову суму — заробіток, внесок і т. ін.: призначатися комуабо з кого-небудь), ПРИПАДА́ТИ кому, на кого (рідше) або з к... смотреть
I -жу, -жиш, недок.1) кому, чому і рідше до кого – чого. Бути чиєю-небудь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні, володінні. 2) до кого – чого.... смотреть
(кому/чому) дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: належавши1. бути чиєюсь власнiстю, перебувати в чийомусь розпорядженнi2. вiдноситися... смотреть
I -жу, -жиш, недок. 1》 кому, чому і рідше до кого – чого. Бути чиєю-небудь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні, володінні.2》 до кого – чого... смотреть
без прям. доп. 1) (кому, чому и реже до кого, до чого) принадлежать (кому, чему) повернути (кому) [куди] належить — возвратить по принадлежности 2) (до кого, до чого) относиться (к кому-н., к какой-н. области, к определённому времени); принадлежать (к кому, к чему) (быть частью чего-н.) належати до складу колегії — входить в состав [принадлежать к составу] коллегии цей рукопис належить до XII століття — эта рукопись относится к XII столетию це не належить до моїх обов'язків — это не входит в круг моих обязанностей 3) (о заработке и взносе) причитаться, полагаться, следовать належить за штатом — полагается по штату 4) (безл. належить: надо) надлежит книжн.; следует; полагается; положено; должно як належить — как надлежит, как следует, как должно; надлежащим образом (хорошо)... смотреть
I1) (бути чиєюсь власністю) to belong, to appertainмайбутнє належить нам (їм) — the future lies with us (them)2) (входити до складу) to be a member (of... смотреть
【未】1) 属于Повернути належить 归还原主(原处)2) 归属, 属于, 是…的一员Належати до складу колегії 是委员会成员, 参加委员会Цей рукопис належить до XII століття 这份手稿是属于12世纪的Це не належ... смотреть
1. (кому, чому). Бути чиєюсь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні тощо: належати народові, належати лікарні. 2. (до кого-чого). Відноситися до... смотреть
Нале́жати, -лежу, -ле́жиш, -ле́жать кому (принале́жати) і до кого (стосува́тися). Буди́нок нале́жить йому́. Це до ме́не не нале́жить або не нале́житься... смотреть
1. (кому, чому). Бути чиєюсь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні тощо: належати народові, належати лікарні. 2. (до кого-чого). Відноситися до якогось ряду, виду, входити до складу чогось, бути членом чогось; відноситися до якоїсь галузі, часу, періоду тощо. \[Орест:\] Я ніяк не належу до її фаворитів (Леся Українка); Старшина Буряченко належав до людей стриманих (П.Загребельний).... смотреть
[nałeżaty]дієсл.należeć (годитися, стосуватися)належати, припадати — należeć sięналежить / треба — należy się
= глаг. понуждать, теснить. (Исх. 18, 11).
належатися, приналежати, р. приналежатися; (- характерну рису) бути властивим ; (до спілки) бути членом; (до категорії) зараховуватися, відноситися, стосуватися; (призначатися кому) припадати.... смотреть
-жу, -жиш należeć, przynależeć належати(ся) należeć (się); wyleżeć (się) належати до партії należeć do partii належатися в ліжку należeć się (wyleżeć się) w łóżku... смотреть
нале́жати 1 дієслово недоконаного виду бути чиєюсь власністю нале́жати 2 дієслово доконаного виду викликати оніміння
Tillhöra
Належаць
Tilhøre
Tilhøre
belong, (про право) reside
дієсл to belong (to)
матем. принадлежать
კუთვნილება
належаць
належаць
reside in the whole body of the people
(про владу) be vested in the people
належа́ться, залежа́ться