и намочи ѥмѹ сво˫а хлѣбы... и ˫асть и дасть ѥмѹ водѹ и пi. ПрЛ XIII, 103а; намочивъ же старець ковригъ. рекше сѹхы˫а посмагы, и ѹливъ ѹксѹсъ... дасть ц(с)рю (ἔβρεξεν) ГА ХIII–XIV, 257а;
рѹкодѣлье мое дѣла˫а беспрестани молюсѧ къ бѹ. намочивъ мало ѳална… г҃лю (βρέξας) ПНЧ XIV, 142г; вечерѹ же бывшю. намочи собѣ авва анътонии мало фали˫а. (ἔβρεξεν) Там же, 143а; и свѧзавъ снопъ велии намочи. Там же.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУ... смотреть
недок. намочувати, док. намочитиto wet, to moisten; to soak, to steep (in)
НАМОЧИ́ТИ див. намо́чувати.
див. намочувати.
【完】 见 намочувати
намочи́ти дієслово доконаного виду
див. намочувати.
-чу, -чині namoczyć
сов. от намочувати
намочи́ть