наносиша воды до избытка. ЖФП XII, 42в.
ѥще же и раны нанос˫аще ѥмѹ ЖФП XII, 38а; а ѥже преславно дѣла б҃ь˫а молчати. бѣду д҃ши наносить. СбЧуд XIV, 58в; и ˫азвы на(м) наносить. (ὀνειδίζῃ) ГБ XIV, 112г;
останис˫а таковааго дѣла. хѹлѹ бо наносиши на родъ свои ЖФП XII, 29в; словеса же зъла сѹды недобры наносѧть. УСт XII/XIII, 234; гнѣвъ б҃ии наносить на главу свою ЗЦ к. XIV, 107г;
иже самъ изъбравъ цр҃квьны˫а сѹди˫а. и словомь и дѣломь непорочны. и г҃ла ˫ако недобрѣ ни по правьде ѡсѹженъ быхъ ѡ нiхъ или некоѥ ино порѹченьѥ наносѧ на сщ҃ны˫а мѹжа КР 1294, 109в;
законъ бо б҃жии повелѣ.олтарю б҃жию прѣсто˫ащиимъ. отъ олтарѧ питатисѧ. понѥже ни воинъ коли своими ѹрокы орѹжи˫а на ратьны˫а, наносить. (ἐπιφέρεται) КЕ XII, 17а;
ѥдиного тѣла приобьщаѥмсѧ. вси ѹбо растворимъ себе въ плоть ѥдину. не телеса другъ другу наносѧще. но д҃ша в любовь соѹзы. совъкуплѧюще (συναναφέροντες) ПНЧ XIV, 183а.
многы же стр(с)ти подвигъ показавъ бл҃жныи ап(с)лъ павелъ. вѣдыи ˫ако добрѣѥ ѥсть разрѣшитисѧ. и съ хр(с)тосомь быти. наносить и гл҃ть. (ἐπιφέρει) ПНЧ 1296, 143; сиѥ бо мню быти дарованиѥ. ѥже ст҃ыи наносить павелъ. (ἐπιφέρεται) ПНЧ XIV, 186в; достославноѥ толикому житию сказа ниѥ наносимъ ѹбо. (ἐπιφέρωμεν) ФСт XIV, 76б; и жидо(м) ѹка(з) наноси(т). [Павел] (εἰς παροδειγμα φέρει) ГБ XIV, 94б; оному же ни слово(м) ѹтѣшающу и(х). но па(ч) болшее запрѣще(н)е наносѧщу. (ἐπιφέροντος) ЖВИ XIV–XV, 127в.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
НАНОСИ́ТИ див. нано́шувати.НАНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., НАНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. нані́с, нанесла́, ло́; док., чого, що.1. Приносити багато, вели... смотреть
ДОНО́СИТИ що (перев. про вітер — робити щось чутним, відчутним), НЕСТИ́, НАНО́СИТИ, ПРИНО́СИТИ, ВІ́ЯТИ чим, НАВІВА́ТИ (НАВІ́ЮВАТИ). — Док.: донести́, н... смотреть
I нанос`ити-ошу, -осиш, док., перех. Кількома заходами принести велику кількість чого-небудь. II нан`осити-ошу, -осиш, недок., нанести, -су, -сеш; мин... смотреть
I нанос`ити-ошу, -осиш, док. , перех. Кількома заходами принести велику кількість чого-небудь.II нан`осити-ошу, -осиш, недок. , нанести, -су, -сеш; мин... смотреть
I нан`оситидок. нанести1) (приносити) to bring; (сніг, пісок) to heap, to drift2) (позначати) to mark, to trace; (на план і т.ін.) to draw (on), to plo... смотреть
I【未】1) 带来, 拿来; 吹来, 冲来(若干)Наносити грязи 带来许多尘土, 弄脏2) 标出; 画上Наносити на карту 在地图上标出◇ Наносити яєць下(许多) 蛋II【未】 口 拿来, 搬来, 送来(许多)Наносити діжку води 拿来一桶... смотреть
I [наносиетие]-ошу, -сиеш; нак. -ос', -ос'теи, недок.II [наноситие]-ноушу, -осиеш; нак. -си, -ноус'іт', док.
[nanosyty]дієсл.nanosićнаносити водяні знаки — filigranowaćнаносити прожилки — fladrować
глаг. возлагать; нанести вину — представить обвинение (Деян. 25, 18); нанести руку — поднять на кого-либо руку, чтобы ударить или лишить жизни... смотреть
Нано́сити, -но́шу, -но́сиш, -сять; нано́сь, -но́сьмо, -но́сьте; наноси́вши; див. нане́сти́наноси́ти, -ношу́, -но́сиш; наноси́, -носі́ть
(землю) наношувати, нагромаджувати; (водою) приносити, намивати; (фарбу) покривати чим; (шар чогось) накладати, намащувати; (на мапу) позначати, на чому.... смотреть
(певним рухом чогось зібрати докупи —про вітер, заметіль) нагортати, намітати, навівати, надувати, (про воду) намивати.
I нан`осити несов. - наносити, сов. - нанести наносить, нанести наносити яєць — нанести яиц II нанос`ити наносить
I {нано́сиетие} -о́шу, -сиеш; нак. -о́с, -о́стеи, недок.II {наноси́тие}-ноушу́, -о́сиеш; нак. -си́, -ноусі́т, док..
I. наносити -ошу, -осиш nanosić II. наносити -ошу, -осиш, нанести -су, -сеш nanieść, naznosić
нано́сити дієслово недоконаного виду наноси́ти дієслово доконаного виду
наноси́ть наносити штету — причиня́ть убы́ток
Нацягаць
Anrette
(побої тощо) inflict
техн. наносить
нацягаць
нацягаць
მიყენება
Наносити й завдавати «Тут діагноз може бути один: байдужість. Та сама, якої, на жаль, не позбулись деякі керівники і яка наносить непоправної шкоди людським почуттям, емоціям», — пише одна газета, збиваючи з пантелику читача, котрий знає, що «нанести шкоду» можна тільки, скажімо, нанісши грязюки чи снігу до хати, а коли, приміром, курка нанесе яйця, то тут, окрім користі, ніякої шкоди нема. Але за газетою виходить, що можна наносити ще й інші прикрощі, наприклад, сором, бо через кілька номерів читаємо: «Скромність чесної трудівниці взяла гору над нанесеною образою». Шкода, що ніхто не наніс до редакції цієї газети творів наших класиків і відомих сучасних українських письменників, бо тоді там прочитали б: «Соломи в сіни наносила» (Т. Шевченко); «Максим нанесе їй на другу ніч того й другого, дарує, жалує» (Панас Мирний); «Нанесло снігу гори» (Натан Рибак). Мабуть, тоді дізнались би в редакції, що такі поняття, як шкоду, образу, смуток, жаль тощо, не наносять, а — завдають: «Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити, — у річці вражу щуку утопити» (Л. Глібов); «Не завдавай ти мені сорому при чужих людях» (І. Нечуй-Левицький). Якщо в редакції не подобалося чомусь дієслово завдати, можуть скористуватися в такім же значенні словом учинити («Так-то вже напустилась, наче вона яку велику шкоду вчинила — свою рідну дитину пожалувала». — Марко Вовчок). Тоді напевне зрозуміють, що й у наведених на початку помилкових фразах треба було написати: «завдає непоправної шкоди», «над учиненою їй образою».... смотреть
give offence
beat
coat; plate