НАПРАВИТИ

НАПРАВ|ИТИ (20), ЛЮ, ИТЬ гл.
1. Исправить, изменить к лучшему:

тѣ||мь ѥдинѣмь дѣ˫аниѥмь. и сво˫а кɤпьно и дальн˫аѧ направивъ. (διορϑωσομενος) ЖФСт XII, 54–54 об.:

намъ подобаеть... жизнь свою ѹвѣдати. и овы видѣти что направиша. и свершена˫а ѹчени˫а предати. (κατόρϑωται) ПНЧ XIV, 15в.
2. Направить, указать, придать нужное направление:

аще бо быхъ б҃ъ нашь хотѣлъ.да бы ты не ѹвѣдана была. и подвизанье твоѥ ни мене на толикъ путь направилъ. СбЧуд XIV, 61г; направи ны къ пристанищю тихомѹ ПКП 1406, 102г; азъ есмь ѹготовавыи ти землю. и направивъ до не˫а путь твои. Пал 1406, 63г; Данилови же хотѧщѹ гнати по нихъ. Василко же возбранѧше емѹ. Ростиславѹ же познавшѹ. направи конь свои на бѣгъ. ЛИ ок. 1425, 270 об. (1249);

| образн.:

направи нозѣ мои къ заповѣдемъ твоимъ. СбЯр XIII, 188 об.; х(с)вами заповѣдьми направи исаиѧ ходити бл҃гдатию Там же, 199 об.; и тещи насъ къ свѣту направи. и на ст҃ыи образъ насъ настави. ФСт XIV, 34а; и бл҃годарѧ б҃а. направльшаго путь его. въ бл҃го. ЖВИ XIV–XV, 83б; молимъ б҃а... направити на пу(т) заповѣдiи его. ИларСлЗак XI сп. XIV/XV, 166; направи на пѹть б҃и˫а хотѣнь˫а. въ нб(с)на˫а бывань˫а. ПКП 1406, 7а;

|| устремить, обратить:

и ѥже собрати всѧ помыслы съ чювьствомь направить же на се чл҃вка. (ὁδηγεῖν) ПНЧ 1296, 111; и люди на добродѣтель направилъ [в др. сп. наѹчи] ПрЛ XIII, 146г.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

НАПРАВИТИСѦ →← НАПРАВИТЕЛЬ

Смотреть что такое НАПРАВИТИ в других словарях:

НАПРАВИТИ

ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підп... смотреть

НАПРАВИТИ

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру наставля́ти (направля́ти) / наста́вити (напра́вити) на (до́брий) ро́зум кого. Навчати кого-небудь дотримуватися певних норм, традицій у поведінці, діях та вчинках; скеровувати в правильному напрямку. Тихий був Василько, розсудливий.— Хто його на розум наставляв, Господь його знає (Марко Вовчок); Вони (дочки) ходили на роботу в колгосп, а мати поралася дома й на добрий розум їх наставляла (І. Вирган); Хто собою керувать не вміє, той і другого на розум не наставить (Укр.. присл..); Падала Мотря перед пречистою на коліна й молила її тихим гарячим словом, щоб вона берегла її дитину од лихої години, щоб направила його на добрий розум (Панас Мирний).... смотреть

НАПРАВИТИ

Направ дах за погоди, то не буде дощ текти в часі негоди.Зроби діло коли на те пора, то й шкоди не буде.Направ діру в мості, поки мала.То обминеш велик... смотреть

НАПРАВИТИ

недок. направляти, док. направити1) to direct (at, to), to turn (to); (зброю) to aim, to level (проти когось — at)2) (посилати) to send; (до когось) to... смотреть

НАПРАВИТИ

Напра́вити. Виправити. Ученик має спромогу пізнати свої хиби у своїй науці і направити їх (Канюк, 1911, 72)// порівн. пол. naprawić - 1) відремонтувати, полагодити, 2) виправити, покращити; рос. направить - скерувати, спрямувати.... смотреть

НАПРАВИТИ

НАПРА́ВИТИ див. направля́ти.

НАПРАВИТИ

1) сде́лать, сооруди́ть 2) созда́ть 3) устро́ить направити потешкоће — созда́ть тру́дности направити се луд — прики́нуться дурачко́м

НАПРАВИТИ

див. направляти.

НАПРАВИТИ

【完】 见 направляти

НАПРАВИТИ

cro napraviti укр зробити, учінити

НАПРАВИТИ

напра́вити дієслово доконаного виду

НАПРАВИТИ

-влю, -виш skierować, nakierować

НАПРАВИТИ

Просты

НАПРАВИТИ

див. направляти.

НАПРАВИТИ

направлять, обращать

НАПРАВИТИ

сов. от направляти

НАПРАВИТИ

просты

НАПРАВИТИ

просты

НАПРАВИТИ СЕ

притвори́ться, прики́нуться

T: 186