НАРОДИТИ

НАРО|ДИТИ (1*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Снести (о яйцах):

ѥсть ѹбо птица злонрава сущи. ѥгда ѹбо наро(д)ть ˫аица то во инѣхъ птиць гнѣзда и ˫аица сво˫а износить Пал 1406, 21в.


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

НАРОДИТИСѦ →← НАРОВЬНОВАТИ

Смотреть что такое НАРОДИТИ в других словарях:

НАРОДИТИ

ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВА... смотреть

НАРОДИТИ

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти (на світ) народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там (у лазні) — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).... смотреть

НАРОДИТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: народивширодитьДеепричастная форма: родив

НАРОДИТИ

I【完】 见 родитиII【完】 见 народжувати

НАРОДИТИ

недок. народжувати, док. народити1) to bear2) розм. to bring into the world, to bring forth; to engender, to give birth to

НАРОДИТИ

[narodyty]дієсл.narodzić

НАРОДИТИ

НАРОДИ́ТИ див. наро́джувати.

НАРОДИТИ

див. народжувати.

НАРОДИТИ

народи́ти дієслово доконаного виду

НАРОДИТИ

див. народжувати.

НАРОДИТИ

сов. от народжувати

T: 258