НЕВЪЗХОТѢНИѤ

НЕВЪЗХОТѢНИ|Ѥ (1*), -˫А с. Нежелание:

обьѣданию невъсхотѣниѥ. (ἀνоρεξία) ПНЧ 1296, 118 об.

Ср. възхотѣниѥ.

Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

НЕВЪЗѦТЬѤ →← НЕВЪЗХОЖЕНЬѤ

T: 44