и г҃ла емѹ еи. всѧкъ бо облачѧ˫аи ѹбогааго х҃са облачить. Изб 1076, 274; да кде ѡбрѧщаше. мьртвьца нага. измыва˫а облачѧше. ПрЛ XIII, 131в; и веде его в палатѹ свою. и самъ соволочашеть е(г). и ѡблачашеть и. и во порты своѣ. ЛИ ок. 1425, 273 об. (1252);
аще ли не вѣруѥши. что ѿвѣщаѥши къ судьи. || стены облача˫а чл҃вка не одѣжеши. Пр 1383, 98б–в.
˫ако (же) великыи василии ре(ч). но ни ѿ свильна тъкань(˫а) облачаше кто ихъ ни пришивахѹ иноличны(х) поделокъ на краи ризъ. (ἐνεδέδυτο) ПНЧ XIV, 101в.
ре(ч) г(с)ь б҃ъ ноѥви. се знамениѥ завѣтѹ... и будеть ѥгда облачаю облаки дождь на землю и ˫авитсѧ дуга мо˫а на облацѣхъ. Пал 1406, 56а.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБ... смотреть
ОБЛАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, заст.1. Одягати (служителя культу) в церковний одяг для відправлення служби.Облачати ар... смотреть
-аю, -аєш, недок., облачити, -чу, -чиш, док., перех., заст. 1) уроч., ірон. Одягати у що-небудь; наряджати. 2) Одягати (служителя культу) в церковний ... смотреть
-аю, -аєш, недок. , облачити, -чу, -чиш, док. , перех. , заст. 1》 уроч. , ірон. Одягати у що-небудь; наряджати.2》 Одягати (служителя культу) в церко... смотреть
1. Одягати священнослужителя в богослужбовий одяг; 2. Накривати престол та жертовник катасаркою, індитією та покривалом
див. наряджатися
облача́ти дієслово недоконаного виду рідко
ур., убирати в шати; п! ОДЯГАТИ.