ОБЛОМИТИ

ОБЛОМ|ИТИ (1*), -ЛЮ, -ИТЬ гл. Сломить, сокрушить:

Игорь же Ст҃ославличь. тотъ годъ бѧшеть в Половцехъ. и гл҃ше. азъ по досто˫анью моемѹ воспри˫ахъ. побѣдѹ ѿ повелени˫а твоего вл(д)ко Г(с)и. а не поганьска˫а дерзость. ѡбломи силѹ рабь твоихъ. ЛИ ок. 1425, 226 ( 1185).


Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»

ОБЛОМИТИСѦ →← ОБЛОЖИТИСѦ

Смотреть что такое ОБЛОМИТИ в других словарях:

ОБЛОМИТИ

облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах). 2. Змусити когось припинити свою діяльність, мовчати; покарати, приборкати когось. — Нахваляються (мужики), ласкавий пане,— що ніяк на ваше не вийде, кажуть, до сенату і самого царя будуть добиватися, і таки будуть, коли декому не обламати ребра (М. Стельмах). 3. Завдати комусь неприємностей. Як же спокійному бути? У Галичі тепер буря схватиться, нам боки обламає (А. Хижняк).... смотреть

ОБЛОМИТИ

ОБЛОМИ́ТИ див. обла́мувати².

ОБЛОМИТИ

див. обламувати II.

ОБЛОМИТИ

обломи́ти: поколотить [ІФ,1890]

ОБЛОМИТИ

обломи́ти дієслово доконаного виду

ОБЛОМИТИ

див. обламувати II.

ОБЛОМИТИ

сов. от обламувати II

ОБЛОМИТИ

техн. обламывать

T: 154