аще не поидеши ни ѡбраниши насъ. да паки ны возмуть. аще ти не жаль ѡчины свое˫а. ЛЛ 1377, 20 (968).
невольноѥ же ѹбо [убийство] и иже кто хощеть обранити кого ременьмь или жьзлъмь. еда же не жестоко биѥть ѹмьреть же биѥмыи (ἐπιστρέφαι!) ΚΕ XII, 182а; кто ѿ пр҃ркъ о из҃ли г҃лѧ. о жестоцѣмь и необрѣзанѣмь ср(д)цмь г(с)и обранилъ ˫а ѥси. и не поболѣша. (ἐμαστίγωσας) ГБ XIV, 115г.
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́Т... смотреть
ОБРА́НИТИ, ню, ниш, док., розм., рідко.Поранити, перев. у багатьох місцях.– Що це з тобою? Де ти так обранив руки? (М. Руденко).
-ню, -ниш, док., розм., рідко. Те саме, що поранити.
-ню, -ниш, док. , розм. , рідко.Те саме, що поранити.
обра́нити дієслово доконаного виду рідко