игумен же и бра(т)˫а. заложиша цр҃квь велику. и манастырь ѡгородиша. ЛЛ 1377, 53 об. (1051); почаша [татары] нарѧжати лѣсы… а на ночь ѡгородиша тыно(м) ѡколо всего города. Там же, 160 об. (1237); придоша к Сѹдомирю… и ѡгородиша и. ѡколо своимъ городомь. и порокъ поставиша. ЛИ ок. 1425, 284 (1261).
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИ... смотреть
огороди́ти[огородитие]-роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт'
недок. огороджувати, док. огородитиto enclose, to fence, to hedge, to pale, to rail in (off)
[ohorodyty]дієсл.ogrodzić
ОГОРОДИ́ТИ див. огоро́джувати.
Огородити См. Огороджувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 37.
див. огороджувати.
{огороди́тие} -роуджу́, -о́диеш; нак. -ди́, -роуді́т.
техн. обводить, обносить, огораживать, ограждать
огороди́ти дієслово доконаного виду
див. огороджувати.
-джу, -диш ogrodzić