Гн҃ъ аще не оженить раба своего… вѣдыи ˫ако блудъ творить. да ѿлучитьсѧ. (μὴ ζευγνὺς δοῦλον) КР 1284, 50г; Всеволодъ ѡжени с҃на своѥго Ст҃осл(а)ва. Василковною Полотскаго кнѧзѧ. ЛЛ 1377, 103 об. (1143); Тое же зимы ѡжени Гюрги с҃на своѥго Глѣба в Руси. Изѧславною Дв҃двча. Тое же зимы ѡжениша Новгородци Мстислава Гюргевича. и по˫аша за нь Петровну Михалковича. Там же, 116 (1155); Кнѧзь Кыевьскыи Ст҃ославъ Всеволодичь ѡжени. •в҃• с҃на. за Глѣба по˫а. Рюриковнѹ. а за Мьстислава ˫Асыню… бы(с) же бракъ великъ. ЛИ ок. 1425, 219 (1182).
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУ... смотреть
Коби я оженивсь, давби вола, коби я розженивсь, давби два.Про чоловіка, що не годен був оженитися, а коли оженився, то дістав лиху жінку. Менше коштує ... смотреть
ОЖЕНИ́ТИ, оженю́, оже́ниш, док., кого, на кому і без дод.З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою.[Відьма:] Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала... смотреть
оженю, ожениш, док., перех., на кому і без додатка. З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою.
[ożenyty]дієсл.ożenić
оженю, ожениш, док. , перех. , на кому і без додатка.З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою.
див. одружити, одружитися
【完】 见 женити
ожени́ти дієслово доконаного виду
женить, разг. оженить
жени́ть
жени́ться