Питиѥ мѣрьное сыть напълнѩѥть и веселить. Изб 1076, 237; оувѣсть же ˫ако молитсѩ. ѥгда премѣнитсѩ мѩтежа. и зрить ˫ако веселить оумъ ѡ г(с)ѣ просвѣтивъсѩ. (εὐφραίνεται) ПНЧ 1296, 111; жена добра веселить мужа своѥго. ПрЛ XIII, 147а; а хр(с)ь˫ане избавлени Б҃ъмъ и ст҃ою Б҃цею. радующесѩ и веселѩще гл҃ху.ЛЛ 1377, 119 об. (1169); и тако скончасѩ бл(ж)ныи борисъ... съ прр҃кы ап(с)лы и мч҃нкы. веселѩ съ анг҃лы аврамоу на лонѣ почива˫а Пр 1383, 123б; ˫Ако же бо пленица златы, растворена съ многоцѣньнымь камениѥмь, веселѩть зрѩщихъ на нѩ очи. КТур XII сп. XIV, 25; хощю бо самъ скорбѣти. и васъ веселити. СбЧуд XIV, 139в; сладко брашно токмо гортань веселить. ПрЮр XIV, 51г; да боудеть слово ваше бл҃годати испольнь. дх҃вны˫а. еваньельскою солью осолено. ˫ако да вноутр(ь) моудраго строень˫а бл҃гооуханьѥ носите. соугоубо веселити слоухъ. разоумомь того благодатью. (εὐφραίνῃ) ПНЧ XIV, 31а; како ѡпра||вдани˫а ѥго веселѩть сердьца ваша. (εὐφραίνει) ФСт XIV, 116б—в; татии не веселѩще. и завистьны˫а рати оубѣгающе. в неи же недугъ премудрѩѥтсѩ. (οὐκ εὐφραίνοντα) ГБ XIV, 169а; Сладъка˫а, аще и не предъ ѡчима соуть, но ѡбаче веселѩть оупованиемъ. ѡ(т)чаема же оупование ѡтиноудь ѡ(т)ходѩть ѡ(т) д҃шѣ. (τέρπει) Пч к. XIV, 132 об.; i до нынѣ держить вѣрны˫а i сурьски˫а люди ||=всѩ просвѣщающи i веселѩщи. ПрП XIV—XV (2), 84а—б; дн(с)ь веселить. а заоутра пл(а)чемъ того и рыданьемъ измождаеть. (εὐφραίνει) ЖВИ XIV—XV, 53в; и бѣ(ж)ша сь сѣнии шедше в медушю и пиша вино. сотона же веселѩшеть ѣ в медуши. ЛИ ок. 1425, 207 (1175).
Смотреть больше слов в « Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)»
ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, ... смотреть
ВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., кого, що і без прям. дод.Викликати веселощі (у 1 знач.), забавляти, розважати.Гомін кругом мене веселить мене, наче гомін... смотреть
ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т. ін.). Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті .. шпилясті гори (М. Коцюбинський); Цькований, він (народ) тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський); Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак); Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар); Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби (Ю. Смолич); На ранок .. квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний); Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян). ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка. Радувати, приносити задоволення; викликати добрий настрій, спокій у кого-небудь. Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький); Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко); (Василь:) Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний); — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок). ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський).... смотреть
ВЕСЕЛИТИ – ВЕСЕЛІТИ – ВЕСЕЛІШАТИВеселити, перех. Викликати веселощі, радісний настрій у когось. Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш! (Г.Кв... смотреть
-лю, -лиш, недок., перех. Викликати веселощі, розважати. || Викликати радісний настрій, робити радісним, веселим. || Своїм світлим, яскравим кольором ... смотреть
-лю, -лиш, недок. , перех. Викликати веселощі, розважати.|| Викликати радісний настрій, робити радісним, веселим.|| Своїм світлим, яскравим кольором ... смотреть
[wesełyty]дієсл.weselić
(викликати гарний настрій) забавляти, звеселяти, розвеселяти, (дотепами) розважати, тішити, потішати.
To amuse, to cheer up, to gladden, to enliven; to exhilarate
【未】 使快活, 使开心, 使喜悦
див. жартувати
Underhålla, förnöja, roa
Adsprede, underholde
Adsprede, underholde
весели́ти дієслово недоконаного виду
გამხიარულება, გართობა
д! РОЗВАЖАТИ.
ра́довать
веселить
ра́доваться, забавля́ться